Восьмирічна Марічка з Тернопільщини пожертвувала косу для ЗСУ: виручені кошти пішли на їжу для захисників
“Дівчата зрізають коси і туго шнурують берці”. Це рядок із відомої сучасної пісні про звитяжність українських жінок, які взяли до рук зброю та відважно захищають Україну. За десять з лишком років волонтерства я переконалася, що в обороні нашої держави для тих хто має бажання діяти – немає ні вікових, ні, тим більше, гендерних обмежень.
Пише газета Свобода.
Нині мова йтиме про восьмирічну Марічку Бедрій із села Увисла Хоростківської громади. Дівчинка навчається в третьому класі місцевої школи й окрім того грі на скрипці в мистецькій школі Хоросткова. І хоча Марічка ще зовсім юна дівчинка проте, досить доросла своїм світоглядом, патріотизмом, прагненням бути корисною не лише в колі своєї сім’ї, а й для захисників України. А річ в тому, що ще донедавна окрасою дівчинки була довга та густа темноруса коса. Доглядати її ставало все важче для дитини і разом із рішенням підрізати волосся прийшло й рішення про те, що воно має принести користь, бо шкода таку красу просто відправити у смітник.
Зі слів мами Марічки, пані Ольги, підстригли донечку у перукарні в Хоросткові, де й продали волосся. Довжина його була більше сорока двох сантиметрів, а вага – сто шістнадцять грам. За косу дівчинка виручила 5 650 гривень.
«Ми і раніше мали ідею, щоби ці кошти пішли тільки на благородну справу, але вони належали Марічці і відповідно й за нею було останнє слово, – з посмішкою розповідає жінка і додає: «Потім ми поїхали до Збаража до нашої бабусі Любомири, яка разом із онодумцями з початку повномаштабного вторгнення організувалися у волонтерську кухню. На той час у них була потреба у спеціальних ретортних пакетах, в яких готують домашню їжу для військових».
Марічка передала 4000 гривень, саме на придбання таких реторт-пакетів. До слова, таке упакування – це тип харчової упаковки, виготовлений з ламінату, гнучкого пластику та металевої фольги. Воно дозволяє стерилізувати широкий спектр продуктів харчування, для прикладу в автоклаві, та подовжити термін придатності виготовленої продукції.
Бабуся дівчинки, Любомира Бедрій, вражена вчинком своєї онуки та щиро радіє з того, що Марічка подумала не про свої вигоди та дитячі бажання, а зробила надзвичайно добру справу, бо подарувала можливість передати для Захисників біля шести сотень порцій з домашньою смакотою, а готують на кухнях в пані Любомири і волонтерської організації, зокрема й «Максимівська ініціатива», серед смаколиків – і голубці, і вареники, і борщі, і різноманітні каші із м’ясом, а ще енергозберігаючі батончики, млинці, випічка. З різних куточків фронту прилітають подяки для цих невтомних та працьовитих людей, бо наші воїни, завдяки їм відчувають турботу, затишок та тепло рідної домівки.
Марічка теж радіє, що змогла допомоги війську і таким чином наблизити таку бажану перемогу над ворогом і зичить Захисникам міцного здоров’я та якнайшвидшого повернення додому, а всіх дорослих закликає допомагати війську.
Іванка Гриців
Фото авторки