Волонтер Христина Феціца розповіла, що вкрай важливо для захисників на передовій
- Опубліковано: Новини Тернопільщини
- —
- 25 Грудня, 2015 о 08:43
На початку грудня, волонтер Логістичного центра допомоги бійцям АТО Христина Феціца побувала у черговій поїздці на сході за маршрутом Маріуполь-Красногорівка (Маріуполь, Сартана, Гнутове, Волноваха, Гранітне, Богоявленка, Красна Поляна, Мар’їнка, Красногорівка, Володарське).
Перегляньте також:
- У Теребовлі та Бережанах призначили нових керівників окружних прокуратур
- У Бучацькій громаді планують ремонт мосту, лікарні та доріг
Протягом тижневого перебування, волонтер відвідала кільканадцять бригад: 56-у (інженерна, мостовики), 14-у (морська піхота), 82-у, 79-у та інші. Христину люб’язно приймали у своїх помешканнях волонтери Маріуполя.
“Завдячуємо всім тернополянам та мешканцям Тернопільської області, нашим українцям із-за кордона, які надають допомогу, а саме Злученому Українському Американському Допомоговому Комітету (ЗУАДК), громаді українців Італії, підприємцям ГС “Рада бізнесу Тернопілля”, котрі перед поїздкою надали кошти для закупівлі курток-парок з підкладками. Також ми закупили багато фруктів та зелені”, – розповідає волонтер Логістичного центра допомоги бійцям АТО Христина Феціца.
Ось що розповідає волонтер про настрої та побут захисників.
“В хлопців різноманітний настрій. В одних сподівання, що справді йдемо до перемоги, в інших – лише відчуття, що їх використовують, адже забороняють стріляти, відвели важку техніку, саме тому виникають такі неоднозначні думки. Одні в очікуванні перемир’я, а інші день-у-день у небезпеці. Щоночі їх обстрілюють різними видами зброї. Хлопці в постійному напруженні, не сплять ночами, погано харчуються, живуть в кепських умовах”.
Під час поїздки було багато приємних, щирих моментів. Про деякі із таких миттєвостей Христина розповідає із величезним захопленням.
“Коли ми приїхали під Мар’їнку, до нас виїхали назустріч аби провадити далі. Поки ми стояли перед блокпостом, а там територія, яка прострілюється, то хлопці пригостили нас печивом, а ми їм залишили каву та медикаменти. Коли приїхали у Красногорівку, то хлопці розповіли, що ми у них перші волонтери, тому були дуже щасливі нас бачити, із захопленням розписували прапор. А коли приїхали до 56-ої бригади (мостовики), болото було “по коліна”, вітер такий, що аж “голову зносило”, але наші захисники нам показали, як розкладається міст. Вони з таким величезним захопленням це робили. Їм нічого не потрібно було від нас, просто спілкування та наша присутність. Повсюди нас зустрічали дуже тепло”.
Також волонтер розповіла, що з речей возили воїнам та які потреби на майбутнє.
“Хлопці неймовірно вдячні за фрукти, шапочки, рукавиці, балаклави, “піддупники”, берци, гумові чоботи, дощовики, адже ми старалися привозити лише ті речі, які їм вкрай необхідні. Також привезли бензопили, що для них стало надзвичайним подарунком. На майбутнє хлопці просили бінокль. Одним хлопцям ми привезли моркву та зелень, то вони одрази зварили рибну юшку та пригостили нас ще й смаженою рибою, яку ловлять в озері неподалік”.
“Ми повинні їх підтримувати, адже вони виснажуються, видихаються морально, тому наша увага та підтримка, наші малюнки, листи, власноруч ліплені вареники та домашня випічка для них вкрай важливі” – підсумовує Христина Феціца.
Коментарі
