Польський візовий центр у Тернополі став хлібним місцем для «візової мафії». Нині на вулиці Танцорова, 14, де розташований візовий центр, а також довкола нього надають різні недешеві «послуги», на які є постійний попит серед тернополян. З’ясувалося, що ділки самі створюють перед заробітчанами штучні перепони, які потім «допомагають» долати за гроші. Це стосується і довжелезних черг біля «ІдеяБанку» та «КредоБанку», де оплачують консульський збір за візу. Ми спробували дізнатися, хто і скільки заробляє на прагненні тих, хто від безгрошів’я масово пакує валізи на Захід.
«Віза, запрошення, візові бланки… Недорого!»
Перегляньте також:
- Як потрапити в екіпаж танка “Leopard”
- Керівник будівельної компанії «Креатор-Буд» Ігор Гуда взяв участь у Західноукраїнському бізнес-форумі
Необхідна умова для отримання безкоштовної робочої візи до Польщі – запрошення від роботодавця. Біля візового центру цей документ дуже просто… купити. Спритні хлопці та дівчата пропонують послуги з отримання візи просто на вулиці, де вздовж тротуару до візового центру розташовані їхні «агітаційні» намети. «Ви до візового центру? – запитують відразу на розі вулиці Танцорова. – Що вам потрібно? Віза, запрошення, візові бланки… Недорого». Запитуємо, невже у візовому центрі бракує бланків? «А ви спробуйте самі їх правильно заповнити», – відказує один із «рішал».
Йдемо далі. Поряд із центральним входом до візового центру притулилися ще «конторки», де, судячи з вивісок, допомагають перекласти документи, фотографують, консультують і виконують ще купу інших дрібниць, необхідних для отримання візи. Заходимо в одну із «конторок». Там нас зустрічає консультант Віктор і цікавиться, яка віза нам потрібна. «Робоча», – відповідаємо, оскільки більшість мешканців Тернопільської області їздить до Польщі на заробітки.
– Ми повністю готуємо пакет документів, потрібних для отримання робочої візи, – пояснює Віктор. – Якщо у вас є запрошення, то наші послуги коштуватимуть 1200 гривень. У ціну входять подання документів на отримання візи, страхівка, анкета і фотографії. Якщо у вас немає запрошення, то це обійдеться у 2200 гривень. Від вас потрібні лише копія закордонного паспорта і квитанція про оплату консульського збору в одному із відділень «КредоБанку» або «ІдеяБанку». Залишаєте нам завдаток — 400 гривень — і чекаєте на готові документи.
Дякуємо за консультацію, беремо візитку і виходимо. Через кілька метрів до нас підходить білява дівчина Марта, яка також пропонує допомогу. Тільки ціна відрізняється від тієї, що нам запропонував Віктор. Послуги Марти обійдуться у 2600 грн. – це якщо немає запрошення, а із запрошенням – 560 грн. «Чому таке дороге запрошення? – запитуємо. – Більше двох тисяч гривень усе-таки…» «Бо з цим запрошенням вам точно відкриють візу, – відповідає. І поспіхом додає: «Не хвилюйтеся, усе законно. Ми оформляємо візи через своїх людей у консульстві».
Як пояснили нам інші «рішали», висока ціна ще й через те, що далеко не кожне підприємство чи фірма можуть видати запрошення на роботу в Польщі. Адже кожне запрошення має бути зареєстроване у повітовому бюро праці, а тому ризикувати запрошувати на роботу українців, якщо вони насправді не планують працювати на даному підприємстві, погодиться не кожен, бо часто люди, які отримують таке запрошення, переходять польські кордони до Чехії та Німеччини. Ризик бути затриманим на кордоні мінімальний, а зарплати у країнах Західної Європи набагато вищі. Переважно заробітчани сприймають Польщу як транзитну державу через лояльне ставлення, адже отримати німецьку чи чеську візу набагато складніше.
– Існує ще одна схема, – розповідає один із ділків. – Запрошення отримують через водіїв, які возять тернополян на роботу до Польщі. Водії завозять заробітчан, які вже мають візи, і беруть запрошення на підприємстві для нової «партії» заробітчан. Однак буває й таке, що запрошення можуть бути фіктивними, через що тернополяни отримують відмови, а отже, втрачають гроші.
Щоб не стояти у черзі біля банків, – 300 грн.
Візові шахраї створюють ще одну проблему, від якої страждають як охочі заробити за кордоном, так і працівники візового центру. Справа в тому, що для того, щоб подати документи на отримання візи, потрібно зареєструватися на сайті дипломатичної установи. Наразі через великий потік емігрантів графік подачі оновлюється раз у два тижні, але самостійно це практично зробити неможливо, бо упродовж двох-п’яти хвилин всі вільні «вікна» для подачі документів розбирають візові шахраї. Вони вже налагодили систему спостереження за вільними місцями в черзі і, коли таке з’являється, тобто на комп’ютер приходить спеціальне сповіщення, реагують миттєво.
Крім цієї проблеми, ми спробували з’ясувати причини довжелезних черг під «КредоБанком» та «ІдеяБанком». За допомогою звернулися до тернопільських активістів з ГО «Скеля», які минулого тижня принесли під одне із відділень «КредоБанку» шину. За словами керівника ГО «Скеля» Андрія Об’єщика, до них звернулися тернополяни, які розповіли, що стоять у черзі з другої-третьої години ночі, щоб оплатити консульський збір, а банк відкривається о дев’ятій годині ранку. Весь цей час люди стоять на холоді, і ніхто не збирається цей безлад припиняти. Не отримали активісти досі й офіційної відповіді від банку з проханням пояснити ситуацію, що склалася.
– Один із чоловіків прийшов під відділення банку о третій ночі і у черзі вже був 42, – каже Андрій Об’єщик. – Таке взагалі в голові не вкладається. Працівники ж банку переконують, що проблема виникла через те, що людей багато, а кас, де можна заплатити, – мало. Коли ми прийшли до банку, то там працювала лише одна каса, хоча насправді їх три. Ми викликали поліцію, і тоді в банку відкрили ще одну касу. Черга відразу зменшилася вдвічі, але наступного дня все знову повторилося…
Виникає запитання: чому не можна консульський збір здійснити електронним платежем у будь-якому іншому банку або через інтернет? Проте відповідь також є: з одного боку, поляки хочуть, щоб мали зиск їхні банки, а з іншого – ці черги створюють штучно, бо на цьому різні ділки й шахраї заробляють гроші. Підтвердженням тому – «рішали», які стоять біля візового центру і пропонують оминути чергу за 200-300 гривень. Коли ми запитали, чи є ще якісь варіанти, щоб уникнути черг, нам відповіли, що немає. Звісно, немає. Хто ж про них скаже, якщо можна «допомогти» і заробити на дурняк 200-300 гривень? Не можна відкидати й провини самих громадян. Багато хто не хоче самостійно вникати у процес та подбати про візу завчасно. Багатьом простіше заплатити гроші і «не паритися».
Наталя БЕРЕЗОВИЧ
