Викривлення інформації журналістами так званої “Спілки православних журналістів”, “Інтером” та російським “Пєрвим каналам” щодо конфлікту за церкву між парафіянами православних церков різних патріархатів лише поглибила ненависть між вчорашніми сусідами.
Перегляньте також:
- «Веселі канікули з Богом» у Дністровському каньйоні: для дітей влаштували розваги
- У селі біля Тернополя затримали снайпера
Брехня, яку поширювали проросійські ЗМІ, навіть розколола сім’ї, адже в пошуку сенсації симпатики московського патріархату психологічно тиснули на людей, які давали їм коментарі. В результаті жертви промосковської пропаганди відмовлялися від спілкування з рідними.
Так, історію сварки з матір’ю, в якої брали коментарі журналісти-брехуни, розповіла Віра Таран:
“Боляче і страшно. На відео – моя мама. Вона ніколи такою не була – фанаткою православної віри. В моєму дитинстві, коли я ще жила в тому страшному( сьогодні) селі ми не ходили в церкву, мене і сестер ніхто не вчив молитися. ми не тримали піст, а на Паску просто пекли паски і фарбували крашанки. Тато був член партії, в церкву не мав права ходити. Що сталося зараз? Коли почався той страшний конфлікт я чула: “А я хочу ходити в свою церкву! До свого батюшки! Домовлятися ми не будемо! Вони хочуть – хай будують собі церкву, а то наша!” Що було тих кілька днів – я знаю. Ви брешете – не було побитих вікон, не було газу, не було втрати свідомості! Правий сектор був – він прийшов за охоронцем тої церкви якого наняв православний піп. Охоронець жив в сусідній хаті вже кілька місяців, мамі помогав, дрова рубав, садок почистив. І вчасно кликав на підмогу тітушок-паломників, коли потрібно було. Люди, яких там штовхають – чужі, це не катеринівські, і не з сусідніх сіл. Іх возять з Почаєва, найнятими автобусами. А коли все почалося – охоронець сховався в неї в хаті (як і пише Ярослав Мінєєв). Немолоду жінку просто використовують – піп православний МП і ви, тварі-журналісти! Скажіть, за стільки часу ви нікого більше із вірних православній вірі знайти в селі не можете? Я скажу, куди піти – спитайтеся в селі – Людмилу Панфілівну Козицьку та її дочку Інну іванівну, Галю Стахову, Зайця Василя. Візміть в них інтерв’ю. Вони теж за “свою ” вірну церкву. Відчепіться від бідної жінки! Інтерв’ю яке ви бачите, мама дає в Почаєві , а не в себе в хаті! Журналюги продажні, ви в рівній мірі з попами, що не можуть поділити ту нещасну церкву, винні в тій ненависті, що залила село! Я попросила вчора маму не іти до церкви, коли там бійка, не давати інтерв’ю. Я сказала, що я знаю правду, і напишу в Інтернеті ту правду. У відповідь я почула прокльони і слова ” В тебе більше немає матері, а в мене дочки”! Журналісти православні, попи православні – це теж на вашій совісті! І те, що Бога в тій церкві немає – теж ваша робота!”
Повний репортаж так званої “Спілки православних журналістів” можна переглянути нижче (коментар у матері пані Віри беруть першої)
