Актори Тернопільського театру взяли участь у сорок дев’ятому фестивалі української культури у польському місті Ельблонг. Там із середини минулого сторіччя живе багато українців, які досі не вважають себе поляками. На виставах тернолян був аншлаг. Враженнями ділиться режисер-постановник В’ячеслав Жила.
Перегляньте також:
- Родина з Клебанівки біля Збаража: фото 1887 року
- У Тернополі провели видовищні змагання з повітряної гімнастики
Тернопільських артистів театральний зал міста Ельблонг зустрів на ура. Для української діаспори та польської громади наші шевченківці зіграли комедію “Медовий місяць на всі сто” Рея Куні та казку Богдана Мельничука “Каченя Пушок та задерикуватий півень”.
Відвідали вистави тернополян поважні гості: депутат сейму Польщі, голова комісії національних меншин Польщі Мирон Сич, голова спілки української діаспори Вармінсько-Мазурського воєводства пан Степан Тимець, голова діаспори міста Ельблонг пан Мирослав Притула, віце-мер міста. Поляки навіть на вулицях цікавились політичною сиуацією в Україні та ходом реформ, розказує В’ячеслав Жила. А солідарність з Україною відчутна навіть на побутовому рівні.
– Багато автомобілів приїжджає з Росії з георгіївськими стрічками. То хлопці ходять поляки і навіть самі обривають ці стрічки. Ми відчули, що існує велика-велика підтримка України з польської сторони, – розповів режисер-постановник Тернопільського академічного обласного українського драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка В’ячеслав Жила.
Під час вистав збирали кошти для українських бійців, які лікуються в Польщі. В’ячеслав Жила додає: поїздка не відбулася б без допомоги небайдужих. Посприяла міська влада Тернополя, депутати та меценати, бо у бюджеті області, звідки фінансується наш театр, видатків на такі поїздки не передбачено законодавчо.
– Незабаром будуть зміни на законодавчому рівні по роботі українських театрів. Гадаю, що напевно це буде враховано. Тому що театри будуть переходити на контрактну систему, це вже відомо. Польський театр такий період так само пережив, був болісний. Я ще пам’ятаю, як я був в Польщі і театри були просто забиті дошками, як під час громадянської війни або революції. Але потім це все стало на місце, театри відкрились, відремонтувались.
Тернопіль та Ельблонг – міста-побратими. Цьогоріч їхній театр, можливо, відвідає Тернопіль.
– Я гадаю, що наступного фестивалю “Тернопільські театральні вечори”, які у нас будуть проходити, гадаю, що до нас долучиться польський театр з міста Ельблонг, традиційно вже. Напевно вистава буде Мирослава Сєдлєра – художнього керівника цього театру, тому що наступний фестиваль у нас буде ювілейний і в ньому будуть брати участь тільки вистави режисерів, які вже ставали переможцями нашого фестивалю.
