Процеси деколонізації, відновлення історичної справедливості та збереження національної пам’яті в Україні набувають нового значення в умовах сучасної російсько-української війни. Одним із напрямів цієї роботи залишається відновлення прав і доброго імені людей, які стали жертвами тоталітарного комуністичного режиму у 1917–1991 роках.

Ветеран війни Ігор Войцехівський разом із командою ініціативи «Незакрита справа» розпочав роботу над сценарієм документального фільму, який має висвітлити тему реабілітації репресованих українців через кінематограф.

Масштабна дослідницька робота

Процес реабілітації розстріляних, засланих та депортованих українців триває з початку 1990-х років. Робота відбувається на різних рівнях — від державних комісій та обласних архівів до краєзнавчих досліджень і приватних родинних історій.

Для підготовки сценарію команда проєкту проводить експедиційну та архівну роботу в різних регіонах України.

Серед основних напрямів дослідження:

• робота з архівними джерелами, зокрема раніше засекреченими кримінально-слідчими справами КДБ і НКВС, протоколами «трійок» та документами реабілітаційних комісій;
• спілкування з істориками, архівістами, юристами та дослідниками тоталітарних режимів;
• запис свідчень людей, які пережили заслання та табори, а також родичів дисидентів і політв’язнів.

Історична пам’ять у контексті сучасної війни

За словами Ігоря Войцехівського, дослідження подій XX століття важливе для розуміння сучасної боротьби України. У команді проєкту проводять паралелі між практиками знищення української ідентичності, які застосовував радянський режим, та сучасними діями держави-агресора.

Автори фільму планують показати не лише процес відновлення справедливості для окремих родин, а й ширший контекст роботи з історичною пам’яттю.

Документальна стрічка має привернути увагу до історій людей, чиї долі були зламані репресіями, а також до необхідності подальшого дослідження та осмислення злочинів тоталітарного режиму.