Від кавказьких вершин до фронту під Покровськом: історія тернопільського нацгвардійця

До повномасштабного вторгнення життя тернополянина Віктора Гоцалюка було сповнене висоти та швидкості. Власний бізнес із продажу покрівельних матеріалів він поєднував із екстремальними хобі: альпінізмом, спелеологією та польотами на параплані. Проте у 2022 році гори змінилися на терикони, а параплан — на важке озброєння.

Сьогодні солдат із позивним «Вітер» служить у тернопільському підрозділі 2-ї Галицької бригади Національної гвардії України. Його історію розповіли на офіційній сторінці бригади.

Від ТрО до навідника СПГ

Шлях Віктора у війську розпочався з територіальної оборони. Згодом, пройшовши навчання та іспити, він став до лав Нацгвардії. Бойовий шлях гвардійця проліг через складні ділянки фронту: спочатку Сумщина, потім — виснажливий Покровський напрямок.

«Я був навідником СПГ (станковий протитанковий гранатомет). З боку здається, що це просто, але така зброя має величезний вихлоп, і ворог її миттєво виявляє. Тому часто нам доводилося працювати як звичайна піхота», — ділиться Віктор.

Книга, написана в телефоні між обстрілами

Альпи, Татри, Балкани та Казбек — спогади про ці мандри стали для бійця «ментальною бронею». Ідея написати книгу жила в ньому давно, але війна змусила відкинути план «зроблю це на старості».

Книга отримала символічну назву «За поворотом світ». Це збірка реальних історій, де переплітаються мирні експедиції на каяках та суворі будні в окопах. Писати доводилося у бліндажах, набиваючи текст у звичайному смартфоні.

«На війні розумієш: старість може й не настати. Бували дні, коли розділ писався за добу, а іноді тиждень мучив одну сторінку. Найважче було описувати війну», — зізнається автор.

Найболючіший розділ: про втрату та чутки

Рукопис був майже готовий, коли життя завдало найважчого удару. Віктор згадує, як йому зателефонував брат, щоб перевірити, чи він живий — містом ширилися чутки про загибель «Вітра». Згодом з’ясувалося, що сталася трагічна помилка в іменах: на фронті загинув племінник Віктора. Ця історія стала фінальним і найважчим розділом книги.

Сьогодні Віктор Гоцалюк продовжує службу, тримаючи в одній руці зброю, а в іншій — віру в те, що за наступним «поворотом» на світ чекає перемога, а на нього — нові вершини, вже у мирній Україні.