Вербна неділя, або Вхід Господній в Єрусалим, є одним із найважливіших свят у християнському календарі. Воно відзначається за тиждень до Великодня. Цьогоріч відзначення припало на 28 квітня. Символізує це свято урочистий вхід Ісуса Христа до Єрусалиму, де його зустрічали з пальмовими гілками та вигуками “Осанна!”.
В Україні та інших слов’янських країнах традиційно використовують не пальмове гілля, а гілочки верби, звідси й назва свята. Верба одна з перших розпускається навесні, тож ці свіжі зелені паростки стають символом відродження життя та чистоти після тривалої зими.
Перегляньте також:
- Повістки у Вербну неділю: працівнику ТЦК, який пройшов важкі бої на фронті, бажали «здохнути»
- Повір’я: їх суть, коріння та важливість в 2023 році
Обряд освячення гілочок верби широко практикується в церквах під час богослужіння у Вербну неділю. Освячена верба вважається оберегом від лихої сили та різноманітних негараздів. Її зберігають удома цілий рік, аж до наступної Вербної неділі, за традицією спалюючи стару вербу перед тим, як внести до дому свіжу освячену.
Окрім основного релігійного змісту, Вербна неділя наповнена багатьма прикметами та звичаями з язичницьким корінням. Наприклад, існує повір’я, що хто першим принесе освячену вербу додому, той матиме найкращий врожай.
З давніх-давен верба вважалася оберегом та символом нового життя, наділеним надзвичайними силами. Традиційні прикмети свідчать, що освячена на Вербну неділю гілка здатна зцілювати та відганяти нечисть.
Наші предки вірили, що посадивши освячену вербову гілочку в городі, молоді члени родини невдовзі одружаться чи вийдуть заміж. А випасання худоби цього дня з легеньким поганянням гілкою верби, мало принести їй міцне здоров’я.
Силу верби використовували і для відвернення стихійних лих. Вважалося, що помахуючи свяченим гіллям у бік хмар, можна відігнати грозу від оселі. Також обрядове гілля клали біля криниць, аби вода в них була чистою та придатною для вжитку.
Був і звичай їсти “вербових котиків” – зав’язі на гілочках додавали у їжу, сподіваючись таким чином насититися весняною енергією природи.
А ось сушені гілки верби традиційно спалювали у печі, коли випікали великодні паски. Адже залишки освяченого гілля не можна було просто викидати чи топтати ногами – це вважалося великим гріхом.
Нарешті, відвар з вербового гілля широко використовувався в народній медицині для лікування головного болю, нездужання шлунку та інших хвороб як у людей, так і у домашніх тварин.
У народі Вербну неділю називають ще “зеленим святом”, бо саме тоді відзначається повне оживання природи. Напередодні люди прибирають у будинках, готують найсмачніші страви з рибних продуктів та обов’язково печуть вербні жайвори – солодкі обрядові хлібці у формі пташок, козликів чи сонечка.
Загалом Вербна неділя – це свято надії, радощів та оновлення як духовного, так і природного життя після зимової сплячки. Воно символізує прихід тепла, вшановує цінності миру та гармонії. Нехай же ці світлі почуття та душевний спокій запанують у кожній оселі разом із освяченою вербовою гілочкою!
