У той час, коли міста зустрічають Великдень за знайомим, майже шаблонним сценарієм – святкова служба, освячений кошик, фото для соціальних мереж – у селах Тернопільщини продовжують плекати тисячолітні традиції. Вони збереглися до наших днів не в музеях, а завдяки людській пам’яті та глибокій повазі до спадщини предків.
Ще до перших променів великоднього світанку в деяких селах Тернопільщини лунає особливий, тривалий та гучний передзвін. Він не лише кличе вірян на службу, а й символічно “розбуджує” всю громаду, сповіщаючи радісну звістку про Воскресіння Христове.
Перегляньте також:
- Нардеп Микола Люшняк зустрів Великдень на фронті разом із захисниками України
- Галицький фаховий коледж ім. В. Чорновола вітає освітянську родину та краян з Великоднем
На південному заході Тернопілля, в околицях Бучача, Бережан та Монастириськ, існує традиція вишивання окремого великоднього рушника для освячення паски – щороку нового. Вважається, що кожен такий рушник вбирає в себе емоції прожитого року. У складні часи його кольори стримані, а в радісні – яскраві. З часом у скринях вишивальниць накопичуються цілі родинні літописи.
У Великодній понеділок, коли в більшості сіл вже стихають святкові застілля, на вулиці північних районів Тернопільщини – Шумського, Кременецького та Лановецького – виходять волочильники. Це переважно юні хлопці, які, тримаючи в руках зелені гілочки верби, м’яти чи барвінку, обходять кожну хату зі щирими віншуваннями: «Волочимо, волочимо, щастя вам пророчимо!» Так вони несуть весняне пробудження, бажаючи господарям добробуту, плодючості худобі та майбутнього врожаю. У відповідь господарі щедро обдаровують волочильників крашанками, ароматними шматочками паски, домашньою ковбасою, а іноді й дрібними грішми – як подяку за принесене благословення.
І звісно, великодні свята на Тернопільщині не обходяться без традиційних весняних ігор та пісень . Діти та молодь збираються на церковних подвір`ях та об’єднавшись у веселі гурти, водять гаївки, своїми рухами та співами прославляючи весняне відродження природи та радість Воскресіння Христового.
На зелених пагорбах Тернопільщини Великдень – це щось значно більше, ніж день у календарі. Тутешні традиції є безцінним скарбом, що вирізняє цей край серед інших та нагадує про нерозривний зв’язок поколінь.
Коментарі
