Коли вам дадуть цукерку чи, як в даному випадку, шоколадку, годиться подякувати. А вже після цього її можна й з’їсти (якщо ви, звісно, любите такі ласощі). А перш ніж з’їсти, її треба звільнити від обгортки. Коли ж ви це зробите, то можете мимоволі звернути увагу на цю обгортку. Хоча іноді вона може привернути оту саму увагу ще до того як ви її розгорнете…
На презентовану мені чи то вафельку з тоненькою шоколадною оболонкою, чи шоколадку з вафельною начинкою я звернув увагу передусім через напис англійською “Lazy Cow” (лінива корова) поруч з симпатичною коров’ячою мордочкою – наче з якогось “мультика”. Угорі над Lazy Cow дрібнішим шрифтом було виведене знайоме Roshen. “Мабуть, якийсь експортний варіант” – подумав я й перевернув дарунок на інший бік. Там була та сама корівка, однак з написом “Сливки ленивки”. Варіант мякший, ніж трохи грубувата “лінива корова” (який можна витлумачити як завгодно), але…чому російською? Втім, поряд, у маленькому кружечку, є й напис українською “молочні вершки”, однак його можна прочитати, лише вдягнувши окуляри, або взявши лупу.
>Хм…це що – вітання від колишньої Липецької кондитерської фабрики, якою опоненти тривалий час (і мабуть, небезпідставно), докоряли Порошенку? Можливо, ці “Сливки ленивки” досі споживають десь в Курську, Калузі, Новгороді, тому ж Липецьку…. Проте якщо це не відлуння колишнього бізнесу в росії, то як це розуміти, Петре Олексійовичу? Тим більше – після вашого гучного “Прощай, немытая россия…”, орієнтації на Європу і постійного перебування в іпостасі щирого патріота, який “денно і нощно” лише те й робить, що турбується про нужди й потреби наших вояків? З орієнтацією на Європу більш-менш зрозуміло напис Lazy Cow цьому сприятиме. Але яким чином в нинішній час і в нинішній ситуації в Тернополі гуляють в торговій мережі оті “Сливки наливки”, які може прочитати й пенсіонер і з мікроскопічним “молочні вершки”, які годі прочитати неозброєним чимось з доволі сильним збільшенням?
Довго роздумував над цим – настільки довго, що в кімнату увійшла моя маленька родичка. Їй я й віддав оту шоколадку-загадку – попередньо сфотографувавши її…
Ігор Дуда
