За останні півтори роки тернопільські націоналісти здобули чималий досвід у сфері пошуку єдності українських Церков, а також протидії негативним впливам Московського патріархату. У своєму інтерв’ю цим досвідом ділиться очільник «Правого сектора» Тернопільщини Василь Лабайчук.
Перегляньте також:
- Тернополянка шукала роботу і втратила понад 100 тисяч гривень
- «Контінентал» допоміг облаштувати спортивний та дитячі майданчики в Оришківцях
– Яка зараз ситуація в церковній сфері в нашій країні?
– Для нас, українських націоналістів, є три конфесії, які ми вважаємо традиційними українськими Церквами. Ми б дуже хотіли, щоб ці три структури об’єднались в єдину Помісну Українську Церкву, і вже почали закликати їх до єдності. Ці три конфесії: Українська Греко-Католицька Церква, Українська Православна Церква Київського Патріархату (найбільша з цих трьох) і Українська Автокефальна Православна Церква. Також є таке собі структурне утворення Російської православної Церкви в Україні, як Українська Православна Церква Московського патріархату. З цією ФСБ-шною установою, в силу різних обставин, в нас не може бути ніякої співпраці, через те, що і на них, в тому числі, лежить винна в тому, що зараз відбувається на сході України. Ми знаємо, коли починались сепаратистські рухи в Криму, було дуже багато сприяння цьому з боку духовенства Московського Патріархату. Ми знаємо, як розвивались події на Донбасі: через Святогірську Лавру, яка під контролем Московського патріархату, заїжджали в Україну бойовики; є інформація що в Лаврі, на початках була захована зброя. Це речі, про які журналісти писали і говорили – на жаль, не до всіх це доходить. Ми зараз бачимо багато подібних фактів з боку Московського патріархату, які спрямовані проти українських збройних сил. Найбанальніший і найганебніший приклад – це коли їхній керівник Онуфрій не встав, як зачитували імена наших героїв, які загинули на Сході. Відповідно, з цією установою в нас не може бути ніякої співпраці, ми не можемо вважати її українською, бо вона такою не є, вона працює виключно на нашого ворога.
– Що треба зробити, щоб нейтралізувати шкідливий вплив Московського патріархату і об’єднати українські Церкви?
– Московський патріархат багато «грає» на думках людей тим, що він ніби то визнаний, канонічний і так далі. Хоча всі знають, як історично виник Московський патріархат, як вони брали в ув’язнення Константинопольського Патріарха Ієремії, який визнав їх лише для того, щоб вийти на волю; як Українську Митрополію перекупляли за хабар Константинополю. Нам потрібно для початку об’єднати хоча б дві з трьох українських Церков, і, дякувати Богу, цей процес вже починається. Митрополит УАПЦ Макарій однозначно заявив, що він за об’єднання УАПЦ з Київським Патріархатом, і Патріарх Філарет сказав аналогічну фразу – він теж за об’єднання. З боку цих двох конфесій створені робочі групи, які спілкуються на ці теми, і в майбутньому їхня діяльність, маю надію, приведе до об’єднання. Воно однозначно буде, чи згори, чи знизу, бо, наприклад, в нас на Тернопільщині це об’єднання вже йде, поки що, на жаль, тільки знизу. Деякі парафії УАПЦ (які в Тернопільській області в суттєвій меншості) доєднались до нашої єпархії Київського Патріархату, якою керує архієпископ Нестор. Буквально кілька тижнів тому до нашої Єпархії зголосилося Бережанське благочиння УАПЦ, яке в повному складі, без будь-яких змін, увійшло в склад Київського патріархату. Тобто об’єднавчий процес знизу йде, в тому числі з боку Московського патріархату: на жаль, поки що без священиків, але більшість громад МП, які є на Тернопільщині, дійшли до того, що Українська Помісна Церква повинна будуватися вже, а Московський патріархат цей процес гальмує. Тому люди проводять збори, шукають єдності з УПЦ КП, і шляхом своїх прямих дій (інколи навіть не зовсім мирних) міняють свою конфесійну приналежність з Московського патріархату у Київський.
Ми, українські націоналісти, дуже в цьому зацікавлені, і маємо бути першими, хто допомагає таким громадам, бо однією з наших функцій є сприяння громадам у самоорганізації (тобто забезпечення прямого народовладдя). Відповідно, ми максимально сприяємо тим громадам, які хочуть вийти з Московського патріархату, щоб молитися за Україну, за перемогу нашої армії, щоб, зрештою, молитися рідною українською мовою, а не так, як в Московському патріархаті їм священики розказують з вівтаря, що ніби то на Сході братовбивча війна, аж до таких ситуацій, як в селі Бодаки на Тернопільщині, коли Московський патріархат в нас на Тернопільщині збирав допомогу для ворожих солдатів. Люди ці всі речі бачать і хочуть перейти у Київський патріархат.
Ми їм допомагаємо кількома шляхами. Перший шлях – інформаційно-роз’яснювальний. Доносимо до людей правдиву інформацію про історію Церкви та правду про МП.
Другий шлях – юридичний. Наш відділ правового забезпечення допомагає їм оформити всі документи необхідні для перереєстрації з МП в КП.
Третій шлях – силовий. Московський патріархат, не бажаючи миритись з думкою громади (навіть коли 100% людей за перехід у Київський патріархат), все одно намагаються довести ситуацію до фізичного протистояння, до конфлікту, щоб «заморозити» перехід. Тоді ми вклинюємось в цей процес з позицій сили, щоб вберегти громаду, яка забирає свою церкву від нашого ворога.
– Як з приводу УГКЦ і УПЦ КП? Це об’єднання можливе, чи в цьому немає потреби?
– Потреба є, бо має бути один народ – одна Церква. Але якщо розподіл між православними і греко-католиками більш значимий, то, наприклад, розподіл між УАПЦ і УПЦ КП не є суттєвим і там немає таких відмінностей, через які їм довелось би робити якісь великі поступки, щоб об’єднатись. Це чисто людський фактор, він, на жаль, спрацьовує і в Церкві, відповідно такого об’єднання поки що нема, але я вірю і переконаний, що воно скоро буде, і наша організація допоможе в цьому максимально. Те, що в майбутньому відбудеться об’єднання УПЦ КП з УГКЦ, в цьому сумнівів теж немає, тому що це нормальний логічний процес, коли народ, вийшовши з рабства (і з радянського, і з морального), стає нацією воїнів, яка готова себе захищати, готова перемагати, і робити це все в ім’я Бога; тоді це об’єднання буде ставати ближчим, люди самі будуть вимагати в духовенства цієї єдності. Я більш ніж впевнений, що це об’єднання буде, бо, наприклад, Харківсько-Полтавська єпархія УАПЦ на чолі з владикою Ігорем Ісіченком розпочала діалог з УГКЦ про єдність, і діалог дійсно плідний. Бачимо зі ЗМІ, що вже створена робоча група, яка шукає способи обійти ті розбіжності, які насправді не є значними, бо Церква має бути єдиною – такою її створив Бог. Те, що розділене – це штучний розподіл, між людьми.
– Що робить «Правий сектор» Тернопільщини, щоб об’єднати Церкви?
– Якщо говорити про єдність УПЦ КП і УАПЦ, то в нас вийшло звернення від керівництва військово-політичного руху ПС до Архієрейського Собору УАПЦ, щоб вони продовжили об’єднавчий процес, бо цього потребує Україна і та ситуація, в якій наша країна знаходиться. Ми намагаємось донести це звернення до рядового духовенства УАПЦ, до прихожан їхніх парафій. Працюємо в цьому плані більш пропагандивно; якщо буде потреба з кимось конкретно поспілкуватись, ми готові до такого спілкування. Ми б хотіли, щоб це об’єднання відбулось. Якщо взяти Московський патріархат, то ясно, що українські націоналісти через ряд причин не можуть вести діалог з Московським патріархатом, та й він нереальний, бо вони думають, що в них усе вийде з позиції сили. Вважають, ніби то вони – сила, але останні соціологічні опитування показують, що їхні позиції майже вдвічі впали за останній рік: будучи найбільшою церковною структурою в Україні, зараз вони відійшли на другий план (19 % підтримки), більшим стає Київський патріархат (з 39 % підтримкою, хоча кількість парафій в Московського патріархату поки що більша). Якщо взяти картину, яка є на Тернопільщині, то тут люди не хочуть бути в Московському патріархаті, шукають шляхи виходу з нього, переходу в іншу конфесію (тут для них найближчий, звісно, Київський патріархат). Ми громадам в цьому допомагали, допомагаємо і будемо допомагати. В Тернопільській області за останні півроку чотири парафії Московського патріархату в повному складі перейшли в Київський патріархат: село Бутин Збаразького району, село Вовківці Шумського району, села Лішня та Башуки Кременецького району. На черзі ще більше десяти парафій, в яких процес на різному етапі від оформлення документів, до очікування на рішення по перереєстрації, і тут, знову ж таки, Московський патріархат, маючи навіть певні позиції в обласній адміністрації, намагається це питання гальмувати. Наш відділ правового забезпечення слідкує за тим, щоб цей процес відбувався правильно, а наш силовий відділ готовий в будь-який момент підтримати громаду, щоб не було ніяких конфліктів, бо церковні питання складні, і часто під час їх вирішення можуть виникати бійки. Наше завдання – не захопити церкву і когось побити, як думають москалі, наше завдання – стежити, щоб ніхто не перешкоджав громаді вирішувати свою долю самим. Якщо громада прийняла рішення забрати в Московського патріархату церкву і перейти повним складом в Київський патріархат, то ніхто не має права їм в цьому перечити: ні ОДА, ні міліція, ні СБУ, ні прокуратура, ні, тим паче, Московський патріархат, який є спільником нашого ворога.
– Чи займаються подібною роботою інші обласні осередки? Що вони можуть робити, щоб долучитись до цих акцій?
– Зараз чітко прослідковується, що цей рух є всеукраїнським. Люди масово поширюють в соціальних мережах інформацію, яка повідомляє про негативні сторони Московського патріархату. Є інформація про Рівненську, про Волинську області, де громади повиганяли московських попів, які агітували за Новоросію, за ДНР і так далі. На Львівщині була подібна ситуація. Вже, дякувати Богу, процес переходить Дніпро, і про Херсонську область йде мова. Бачимо, що процес всеукраїнський. «Правий сектор», через війну, більше свій погляд спрямував на Схід, хоч дуже важливо і необхідно займатись церковним питанням, бо створення Єдиної Помісної Церкви – це можливо важливіше, ніж відвоювання частини Донбасу чи навіть Криму (хоче і те, й інше є нашим стратегічним завданням, ніхто не буде лишати нашому ворогові нашої землі). «Правий сектор» в інших областях ще не так активно займається цим процесом, як Тернопільщина, але ми працюємо над тим, і я думаю, що невдовзі буде всеукраїнська кампанія. До єдності закликають традиційні українські Церкви, будемо закликати і ми. Єдина перешкода на шляху об’єднання українських церков і визнання їх на світовому рівні – це філія РПЦ і ФСБ – Московський патріархат в Україні. Зменшимо вплив Московського патріархату – дуже швидко збудуємо одну з найбільших церков світу. І тоді хто здолає такий народ?!
