«Ввічливий жест Грузії доводить, що друзі пізнаються в біді», – сказав голова Тернопільської обласної ради Василь Хомінець перед відправкою двадцятьох бійців на реабілітацію до Аджарії. Воїни, які повернулися з війни матимуть змогу пройти повний безкоштовний курс лікування у санаторії на грузинському березі Чорного моря. Реабілітація триватиме з 15 до 31 травня і крім реабілітаційних процедур, охоплюватиме харчування і відпочинок. Матеріальні витрати в Аджарії взяли на себе грузини, а кошти на дорогу знайшли за допомогою Тернопільської обласної ради і волонтерів.
Перегляньте також:
- Шумська школа мистецтв отримала музичні інструменти від благодійників
- Трагедія на Тернопільщині: помер чоловік, який накормив дітей отруйними грибами
– Ми довго думали за яким критерієм формувати список бійців на лікування, – каже Василь Хомінець, – адже кожний, хто повернувся із фронту потребує якщо не фізичної, то психологічної реабілітації. Є воїни, які були в полоні, мали поранення, є й ті, хто останнім виходив із Донецького аеропорту. Радилися з волонтерами, лікарями, щоб бійці також змогли витримати переліт, бо дорога нелегка. Спочатку автобусом до Києва, потім тригодинний переліт до Тбілісі, а звідти ще майже 400 км – до Аджарії. До списку ввійшли вояки з добровольчих батальйонів «Січ», «Карпатська Січ», «ОУН», Національної гвардії, Збройних сил України. Нині вони всі герої, бо захищали свою землю від російського агресора.
За словами голови Тернопільської облради переліт ускладнює і те, що в нас немає прямого сполучення «Київ-Аджарія», тому потрібно їхати з пересадкою. До того ж між Україною і Грузією – країна-агресор. А сама реабілітація потребує чималих коштів.
– Приклад Грузії є безпрецедентним, оскільки на переліт не витрачено жодної бюджетної гривні, – пояснює пан Хомінець. – 60 тис. грн. знайшли за допомогою волонтерів і обласної ради, а частину, щоправда, довелося платити сім’ям бійців. Однак ми постараємося компенсувати витрати, коли бійці повернуться додому. Лікування повністю оплачують грузини.
Бійці переконані, що для них це чудова можливість відновити здоров’я і хоча б на деякий час забути про пекло війни.
– Я воював з 1 вересня 2014 року, – розповідає 50-річний боєць Василь Теслюк. – Півроку був добровольцем, а потім вступив до лав батальйону «Січ». Пройшов усі гарячі точки – спочатку Слов’янськ, потім Дебальцеве. В бою мене контузило і пошкодило ногу. Був артилерійський обстріл, ми йшли на позиції і мене відкинуло ударною хвилею. Я пролежав без свідомості 40 хв., а коли привели до тями, відправили до Київського військового шпиталю. Там прооперували ногу. Не знаю, чи каменем, чи замерзлою землею, але на нозі перебило судини і утворився тромб. За три тижні відпустили додому…
45 днів полону не минули безслідно і для мінометника 51-ої механізованої бригади Івана Гавдиди із Ланівців. У полон до бойовиків боєць потрапив під Іловайськом. Нині він старається не згадувати про ті жахіття і намагається звикнути до нового життя.
Галина Кіт
