Реєстрація Василя Лабайчука кандидатом у народні депутати в 164 виборчому окрузі (Збаразький, Кременецький, Шумський, Лановецький, Підволочиський райони) була під зривом. Центральна Виборча Комісія з надуманих причин відмовила у реєстрації, однак юридичний відділ Правого Сектору у суді відстояв свого кандидата. «Бояться конкуренції. І справедливо бояться. Знають, що наші хлопці виконують обіцяне. Тому й бояться», – так сам В. Лабайчук прокоментував ситуацію газеті «Смолоскип».
Перегляньте також:
- В’ячеслав Негода став на бік Тернопільського мистецького коледжу ім. Соломії Крушельницької
- Почаїв у 1920-1930-х роках: історія на фотографіях
Готовий до боротьби
3 біографії Василя Лабайчука видно, як ще з підліткового віку він готував себе до боротьби за Україну. Вже у 16-річному віці він став до лав ВО “Тризуб” ім. С. Бандери, де згодом став командиром, та поступово “виріс” до звання надпоручник.
Саме він був ініціатором та учасником акції пошкодження боввана Леніна м. Шепетівка у 2009 році, а у 2010 році брав участь у відпилі голови ідолу сталіна в м. Запоріжжя, за що піддавався репресіям з боку тодішньої влади.
Під час Революційних подій у листопаді 2013 року був у Києві на Майдані і став один з перших комендантів “Правого Сектору”. А у січні 2014 року був організатором звільнення громадою Тернопільської ОДА, чим частково заблоковано розкрадання області командою Хоптяна.
18 лютого 2014 року, під час трагічних подій на Майдані, отримав вогнепальне поранення стегна, але не припинив боротьби. Вже влітку, після створення Добровольчого Українського Корпусу “Правого Сектора”, за наказом командира Андрія Стемпіцького призначений керівником штабу 6 Запасного Батальйону ДУК «ПС».
Свої сили Василь черпає з віри у Бога та Націю. Щороку під час Всеукраїнської Прощі до Зарваниці він відповідає за безпеку та охорону прочан.
Попри перешкоди у реєстрації кандидатом у депутати ВР, Василь упевнений у своїх силах: «Ми надолужимо втрачений, з вини наших недоброзичливців, час. Мене не зломили тюрми, а ці негаразди лише додають наснаги до перемоги.»
Готовий до реформ
Василь Лабайчук так бачить свою роботу у стінах Верховної Ради: «Нашою метою було, є і буде – створення Української Самостійної Соборної Держави. Для цього треба: перше, відповідальна проукраїнська влада; друге, енергетична незалежність; і третє, потужне сучасне військо. Для досягнення нашої мети слід діяти у двох напрямках одночасно, а саме: тотальна боротьба з корупцією та впровадження блоку реформ у суспільній та економічній сферах.»
У своїй програмі кандидат наполягає на проведенні децентралізації влади з впровадженням пропорційної системи виборів за відкритими списками та виборів сільських/міських голів у два тури; реформуванні податкової системи зі зменшенням кількості податків до 7-9 з прозорою, зрозумілою та простою системою обрахування; бюджетній реформі, коли 70% зі всіх податків та зборів залишається місцевим бюджетам.
Не раз стикнувшись із каральною машино режиму, Василь Лабайчук упевнений у необхідності судової реформи, реформаи прокуратури, МВС, СБУ.
Наполягає кандидат і на реформуванні системи охорони здоров’я та освіти.
За переконаннями Василя, Справжню Українську Державу здатне відродити Українське Село. Економічною базою відродження села мають стати споживчі та виробничі кооперативи. Тернопільщина – край сільських трударів: «Ми пропонуємо цілісну Програму розвитку території на основі, в першу чергу, енергетичної незалежності сільських громад. Мета Програми полягає у підвищенні рівня екологічної та енергетичної безпеки, зменшення залежності економіки області від імпорту газу, електроенергії, нафтопродуктів шляхом залучення до паливно-енергетичного балансу області альтернативних видів палива – біогазу, «зеленої» електроенергії, біобензину та біодизелю. Розміщення виробництв альтернативних джерел енергії на вже існуючих, чи новостворених підприємствах переробної промисловості області. Це – діючі та колишні спиртзаводи й цукроварні, агрокомплекси новостворених споживчих кооперативів, існуючі селянські та фермерські господарства.»
Готовий до перемоги
Логічним є те, що першочергове завдання нашої Нації – знищення зовнішнього ворога. Війну можна або виграти, або програти, третього не дано. Ми пропонуємо її виграти. Для цього треба дати більше волі командирам добровольчих підрозділів, більше важкого озброєння та гарантії для їх родин у випадку загибелі чи каліцтва. Саме головне, аби бійців не зраджували, а підтримували.
Мир для наших дітей здобудемо перемогою!
Прес-служба. «Правий Сектор»
