Для Василя Васильовича Бабали, відомого підприємця з Бучача – «меценатство – це стан душі, коли досягши успіху, хочеться допомогти іншим». «Перші свої проекти розпочав із відродження духовності бо вважаю,якщо буде духовність – буде нація, буде нація – буде держава» – це слова господаря, мецената і патріота рідного Бучача.
Перегляньте також:
- У Тернополі водій вантажівки наїхав на 47-річну жінку
- Культурна еліта України підтримала Тернопільський мистецький коледж імені Соломії Крушельницької
Свої проекти він розпочав у дев’яності роки ХХ ст., коли допоміг своїми коштами побудувати Церкву Успіння Божої Матері у рідному селі Возилів Бучацького району, а згодом – і капличку Святого Володимира. Приходячи у цей світ людина відкриває свій духовний рахунок, який треба поповнювати добрими справами та праведними поступками, хоча багато людей забувають своє призначення.
Ливарний кооператив “Іскра” , керівником якого є Василь Васильович, багато років допомагає у відбудові Монастиря Чесного Хреста Господнього чину святого Василія Великого, підтримує фінансово і матеріально колегіум ім. Св.Йософата, допоміг відновити електростанцію для монастиря. За вагомий внесок у будівництво Церкви св.Петра і Павла (м.Бучач) нагороджений грамотою Владики Бучацької єпархії.
З 2003 року для Василя Васильвича меценатство стало програмою – коженого ріку відновити для міста Бучача історичну пам’ятку.
У 2003 році за кошти міцената реставровано три старовинні ікони, яким по 250 років.
2004 р. – За складною технологією, завдяки наполегливості і професіоналізму реставровано дзвін вагою 0,5 т, відлитий в Італії у 1757 р і побитий в 1940 році радянськими військовими.
2005 р. – За свої кошти та кошти кооперативу «Іскра» за власним проектом побудував фігуру Божої Матері на перехресті доріг Галицької і Б.Хмельницького висотою 11 м.
2006 р. – За свої кошти відновив, знищену за радянських часів, фігуру Божої Матері роботи геніального І. Пінзеля (1751р.) копію створив Тернопільський скульптор Роман Вільгушинський.
2007 р. – Відновив фігуру св. Яна Непомука роботи І. Пінзеля (1750р.)
2009 р. – За власний кошт замовив виготовлення брамних воріт з художньої ковкою до бокового входу до римо-католицького костелу Успіння Матері Божої у м.Бучач. Ця пожертва – дарунок Бучач на честь 750-ліття міста.
Протягом 2004-2009 років реставровано та відновлено близько сорока дзвонів з різних областей Західної України.
2010 р. – скульптура Богородиці в колегіумі ім. Св.Йософата Монастиря Чесного Хреста Господнього чину святого Василія Великого.
В лютому 2013 року з тріумфом завершилася перша в історії виставка: «Скульптор бароко в Україні середини ХVІІІ століття: Іоанн Георг Пінзель», що походила в храмі світового мистецтва – парижському Луврі з листопада 2012 року. У складі делегації з Бучача був і меценат Василь Бабала, який приклав багато зусиль для відновлення і реставрації робіт великого майстра. Безліч культурних заходів, зустрічі українських та французьких мистецтвознавців, діячів культури, представників українського Посольства, української діаспори – так таємничий Пінзель відкривав Україну для світу високого мистецтва. З Лувру Василь Васильович повернувся з метою – за рік поставити в Бучачі пам’ятник геніальному скульптору Іоанну Георгу Пінзелю…
Захоплення історією рідного краю і видатним бучацьким зодчим Іоаном Пінзелем та великим фундатором Миколою Василем Потоцьким – дарує Василю Бабалі невичерпне джерело творчої енергії, віри і натхнення. «Я живу, щоб залишити добрий слід на землі» – кредо підприємця і мецената Василя Васильовича Бабали.
Наталя Кіналь
