Однією з важливих архітектурних пам’яток Бучача є Покровська церква, яка збудована в 1764 році поряд з місцем, де була дерев’яна церква. Що до автора проекту, то на цей рахунок в історичній науці єдиної думки немає. Ряд істориків вважає, що церква збудована за проектом німецького архітектора Шильцера, який побудував Хрестовоздвижинську церкву для монастиря Василіан і новий палац М.Потоцькому в південно-західній частині міста, а інші пов’язують будівництво церкви Покрови з відомим архітектором Бернардом Меретином, витвором якого є знаменита бучацька ратуша.
Перегляньте також:
- Бучацька прокуратура вимагає повернути самовільно захоплену ділянку у «Дністровському каньйоні»
- Дієтологи радять їсти сало, щоб схуднути
В 1865 році велика пожежа накоїла багато лиха, дощенту згоріло ціле місто, не минула пожежа і церкву св. Покрови – вона згоріла, але завдяки клопотанням о. Михайла Кириловича (бучацького пароха) була відновлена.
Якщо композиційна схема церкви св. Покрови зовні нагадує подільські дерев’яні церкви, поєднані з пізньобарочними елементами (декорування фасаду, різьбленими кам’яними вазами), то інтер’єр вирішений під впливом католицьких костелів. У церкві на стінах не було й звичного для православних храмів багатого і урочистого іконостасу, його замінювала невисока (близько 170 см) перегородка з ажурно різьбленими царськими брамами. Є три вівтарі — головний і два бокові — зведені у вигляді пишно декорованих тріумфальних арок. Головний вівтар присвячений Богородиці. На ньому вміщені дві змінні ікони — “Покрова” і “Богородиця”, та чотири різьблені з дерева статуї святих.
Ось таку історичну довідку можна почерпнути в інтернеті. Мене зацікавила інформація про змінну ікону, яку ніхто ніколи не бачив. І я вирішили перевірити цей факт. Нам пощастило – ікона була на місці і на наше прохання її погодилися підняти.
Сама ікона неймовірно вразила присутніх. Звичайно, виникло запитання, чи вона оригінальна. І у відповідь почув: «Якби совіти, або інші знали про неї, то давно б її вже тут не було». А мене ще зацікавило інше: Богородиця стояла на кулі, придавивши ногою змія та місяць. Ми знаємо, що Потоцький таким чином відзначив перемогу над турками. І за деякий час я пригадав, що такі самі знаки є на придорожній фігурі Марії та фігурі Марії перед церквою монастиря ОО.Василіян. Отже замовник був один… А ікона, можливо була створена у середині 18 ст. Я не претендую на істину, я не спеціаліст. Це справа істориків, мистецтвознавців. Але після побаченої ікони треба ставити не крапку, а багато знаків запитань. Бучач ще має чим дивувати…
Віктор Гребеньовський
P.S. Ікону можна оглянути до середи в церкві Св.Покрови
