15 років з часу створення відзначила громадська організація «Українська родина» в турецькому курортному місті Анталія.
Очолює цю структуру Віта Михайлова, яка стільки ж літ тому приїхала до Туреччини з міста Знам’янка Кіровоградської області. Аби українське життя в Туреччині бурлило, впродовж років утілюють чимало розмаїтих проєктів, на які збираються цілими сімʼями. Щороку тут українородинці активно відзначають Шевченківські дні, День Незалежності України, організовують Дні вишиванки, українські вечорниці, інші заходи, повʼязані з народними звичаями та обрядами.
Перегляньте також:
- У Тернополі зустріли Посла Республіки Туреччина в Україні
- Як довго триватиме поїздка дітей з Тернопільщини у далеке місто Чанаккале (Туреччина)?
Українську культуру, пісню ця громадська організація старається широко представляти й на різних фестивалях, як-от «Yöreler Renkler Festivali» («Барви районів») та «Dünya Kardeşlik Festivali» («Світ братерства»), які в Анталії організовують за підтримки місцевої державної адміністрації. На такі міжнародні заходи «Українська родина» запрошує виконавців і художні колективи з материзни. Зокрема, шість років тому таке запрошення отримав і тернопільський гурт «Пшеничне перевесло». Наші краяни тоді отримали схвальні відгуки й щирі, вдячні оплески від турецького глядача. Зрештою, Віта Михайлова побувала свого часу й на Тернопіллі, передусім відвідала Марійський духовний центр у Зарваниці, ознайомлювалася з історією та сучасністю нашого обласного центру. «Українська родина» з Анталії навела тоді мости співпраці з тернопільською доброчинною організацією, яка мала таку ж саму назву.
1 грудня 2017 року в Анталії відкрили Український центр. Приміщення – майже 1000 метрів квадратних. Там облаштували, зокрема, українську бібліотеку. Діє також суботня українська школа.
Завдяки старанням, зусиллям та активністю «Української родини», підтримці державної адміністрації району Муратпаша в Анталії в престижному районі чотири роки тому облаштували парк української культури «Ukrayna kültür parkı». Він розкинувся неподалік Середземноморського узбережжя. Тут гарно облаштували дитячий майданчик, подбали про тенісні корти, є можливість пограти в баскетбол. Перепочити можна в альтанках, у тіні дерев з пишними кронами або пройтися затишними алеями. Наші співвітчизники також висадили у парку молоді деревця.
«Українська родина» 2020 року здобула Міжнародний сертифікат Національного реєстру рекордів України. Цього визнання наші співвітчизники удостоїлися в номінації «Перший пам’ятник українському поетові, художнику та просвітителю Тарасові Шевченку в Турецькій Республіці». Власне, барельєф великому українцю відкрили в парку української культури в Анталії. Автор меморіальної композиції – турецький скульптор Саліх Акбулут. Під портретом Тараса Шевченка українською й турецькою мовами викарбували його відоме поетичне висловлювання:
Учітеся, брати мої!
Думайте, читайте,
І чужому научайтесь, −
Свого не цурайтесь.
У час повномасштабного вторгнення російських окупантів в Україну громадська організація «Українська родина» з Анталії спрямувала всі свої зусилля на допомогу материзні. Зокрема, приймає українських дітей на оздоровлення, бере участь в акціях на підтримку українських політвʼязнів у росії, організовує для України гуманітарну допомогу.
«Світлим променем України в Туреччині, важливою ланкою у глобальній мережі Світового конгресу українців» назвала «Українську родину» у своєму привітанні з нагоди 15-річчя цієї громадської організації Наталія Пошивайло-Таулер, віцепрезидентка СКУ. Що ж до ювілейних заходів «Української родини» в Анталії, то, за словами Віти Михайлової, вони тривали впродовж шести годин і складалися з кількох частин. Крім блоку розмаїтих привітань з різних куточків світу, в тому числі й від Консульства України в Анталії, мерії району Муратпаша цього міста, а також вручення нагород, запропонували й українські фестини з концертною програмою творчих колективів з України, Польщі та Туреччини. Подбали також про виставку робіт народно-прикладного мистецтва та ярмарок. Організували й збір коштів на потреби воїнів 78-го окремого десантно-штурмового полку «Ґерць». Закінчили ж урочистості церемонією розрізання торта, частуванням смаколиками та напоями.
Микола ШОТ
Світлини автора та «Української родини»
