Молода українська археологиня розшифрувала приховане послання з єгипетської “Книги мертвих”. Беручи участь у польсько-єгипетській археологічній місії, 27-річна Наталія Бондаренко розкриває таємниці Стародавнього Єгипту, пише Т4.
Наталія проводить вивчення фрагментів саркофагів з храму Хатшепсут, фараона-жінки, яка задля відповідності своєму статусу навіть носила штучну бороду. Праця Наталії дозволяє краще зрозуміти вірування та ритуали давніх єгиптян. У популярному відеоблозі вона розповідає про «Книгу мертвих» — збірку релігійних текстів, що мали допомогти душі небіжчика в потойбічному світі.
Перегляньте також:
- Як дружина археолога вплинула на віднайдення бюсту давньоєгипетської цариці Нефертіті…
- Археологи знайшли оборонний мур 16-17 ст. під час розкопок на території Тернопільського замку
@historian_nat Храм Хатшепсут, або Джесер-Джесеру («Священне зі священного»), – величний храмовий комплекс, розташований у Дейр ель-Бахрі, біля Фів, сучасного Луксора, в Єгипті. Архітектура храму вражає своїм унікальним дизайном: він має три тераси, які піднімаються до скелі, до якої храм тісно прилягає. У внутрішніх приміщеннях збереглися фрески та рельєфи, що ілюструють сцени з життя Хатшепсут, її подорожі до країни Пунт та божественне народження. Храм символізує культ Хатшепсут як божества і є унікальним прикладом єгипетської архітектури доби Нового царства. #DeirElBahri #TempleOfHatshepsut #ArchaeologyLife #Egyptology #AncientEgypt #UncoveringHistory #LuxorEgypt #ExploringEgypt #FieldworkDiaries #WomenInArchaeology #TikTokHistorian #EgyptianHeritage #AncientMysteries #EgyptianHistory #ArchaeologicalDig ♬ Autumn Leaves – Timothy Cole
Дівчина спростовує міфи про єгипетські прокляття, пояснюючи, що ці тексти слугували захистом, майже як наші сучасні молитви за померлими. Особливу увагу привертає заклинання 125, де померлий заперечує свою вину, перелічуючи близько 40 гріхів.
Віра в загробне життя була центральною в культурі Стародавнього Єгипту, де кожна людина прагнула уподібнитися богам, що мали право на вічне існування. Саме тому єгиптяни муміфікували не лише своїх фараонів, але й простолюд і навіть домашніх улюбленців. Муміфікація, з її складними ритуалами, була способом зберегти тіло для відродження душі в потойбічному світі. Історія про Осіріса, першого муміфікованого бога, ілюструє важливість цього ритуалу.
Кольори та символи, використані в гробницях, теж мали особливе значення. Зокрема, золотий колір уособлював божественність. Жуки-скарабеї та коти, поширені в єгипетському мистецтві, символізували богів і захищали від небезпеки. А зображення повсякденних сцен символізували, що потойбічне життя буде не менш повним, ніж земне.
Тому якщо якісь прокляття й були, то лише аби відлякати потенційних грабіжників чи будь-кого, хто міг би сплюндрувати гробницю небіжчика.
Після відкриття гробниці Тутанхамона Говардом Картером поширилися розмови про “прокляття фараонів”. Але Наталія розвінчує популярний міф. Доведено, що дослідники загинули від контакту з грибком, що тисячі років “консервувався” в гробниці.
За іншою легендою, перед смертю Клеопатра прорекла, що її могилу не знайде жоден чоловік. Дослідниця Кетлін Мартінез висловлює надію, що жінка, а саме вона, зможе розкрити цю таємницю. Наразі пошуки тривають.
Ще більше міфів пов’язано з будівництвом пірамід. Наталія стверджує, що піраміди були зведені стародавніми єгиптянами без участі позаземних цивілізацій. Археологічні дослідження показують: вся справа в злагодженій роботі місцевого населення та віртуозності майстрів і архітекторів.
Першою пірамідою в Єгипті вважається Ступінчаста піраміда Джосера, збудована близько 2630 року до нашої ери. Її архітектором був Імхотеп, загадкова особа, що за життя піднялася з низів на саму вершину, а після смерті стала мало не божественною фігурою. Імхотеп розробив революційний на той час метод будівництва з використанням тесаного каменю, що дозволило зводити монументальні споруди.
Історія успіху: Ніна Гаррісон з Кременця стала відомою тренеркою в США
Коментарі
