У Тернополі запрацював центр допомоги демобілізованим учасникам АТО
У Тернополі на вул. Грушевського, 1 на базі Самооборони Майдану Тернопільщини почав діяти центр допомоги демобілізованим учасникам АТО. Після повернення з передової бійці потребують особливої підтримки як держави, так і суспільства. Волонтерка Самооборони Лілія Мусіхіна каже, що демобілізовані солдати потребують нової соціальної адаптації.
«Суспільство не було готове до прийняття демобілізованих воїнів. Демобілізований боєць – це людина з травмованою психікою, якій потрібно знайти роботу, інтегруватися заново в суспільство. Виникають проблеми і в сім’ї. На жаль, відсоток розлучень серед сімей демобілізованих дуже високий», – каже волонтер Самооборони Майдану Тернопільщини Лілія Мусіхіна. – «Демобілізованих бійців не завжди добре приймають на роботі. Людина повертається на своє попереднє робоче місце, але – інакшою. Не завжди роботодавець готовий терпіти працівника, який може неочікувано падати на підлогу, може опинитися в стані депресії або агресії».
Демобілізованим бійцям надається від держави ряд соціальних гарантій – земельні ділянки, медичне забезпечення, санаторно-курортне лікування тощо.
«Зараз велика кількість санаторно-курортних закладів готові приймати воїнів, але бійці не завжди визнають чи усвідомлюють, що в них є психологічна проблема. Можливість лікувати зуби дають у державних закладах, у стоматологічних поліклініках, це буде актуально ще упродовж грудня. Також виникають питання юридичної підтримки бійців. Окрім цього, під опікою сім’ї демобілізованих, в яких діти інваліди. Всі відгукуються допомогти пораненим, а також родинам загиблих бійців», – зазначає Лілія Мусіхіна.
На сьогоднішній день у центрі допомоги демобілізованим учасникам АТО вже налагоджена гаряча лінія психологічної допомоги. Вдень фіксується від 2 до 10 дзвінків.
Як зазначають психологи, стан демобілізованого бійця не розуміє ані сім’я солдата, ані друзі, ані співпрацівники. Суспільство не враховує, що боєць тривалий час знаходився в стані серйозного стресу і перевтоми. Як налагодити діалог із демобілізованими захисниками України радить психотерапевт, координатор центру психологічної допомоги «Крок назустріч» Любов Медведь: «Комусь треба сказати два рази або голосно. Комусь треба дати в письмовому вигляді список документів, тому що він забуває. Це ознаки контузії. Комусь треба надрукувати не дрібним, а крупним шрифтом. Треба просто ці речі доносити до працівників і, звичайно, це зробиться».
На Тернопільщині отримали статус учасника бойових дій 878 військовослужбовців, які брали участь в АТО. До єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги в області внесено інформацію про 1943 людини, які захищали незалежність і суверенітет України.
Після повернення із зони АТО для багатьох бійців постає питання працевлаштування. На сьогодні послугами Центру зайнятості області скористалися понад 500 демобілізованих учасників АТО, з них 80 осіб працевлаштовані.
«Проводимо професійне навчання демобілізованих учасників АТО. Часто за період військової служби вони втрачають навики. У нас 4 особи проходили стажування на робочому місці і після цього були працевлаштовані. Частина учасників АТО виявила бажання займатися підприємницькою діяльністю після того, як отримали інформацію про можливості проходження навчання, за сприяння служби зайнятості», – каже начальник відділу організації сприяння працевлаштуванню населення обласного центру зайнятості Валентина Нікуліна. – «Працювали ми і з сім’ями загиблих учасників АТО. Ми отримали списки цих сімей у місцевих військкоматах і провели анкетування. З 64 осіб 57 не потребували працевлаштування. 6 осіб виявили бажання працевлаштуватись, 5 звернулися до нас і працевлаштовані, одна особа має намір зробити звернення у найближчий час».
Волонтери надрукували «Пам’ятку для сімей військовослужбовців АТО. Реабілітація після війни». Видання має мету допомогти демобілізованим бійцям та їхнім сім’ям. За словами голови громадської волонтерської організації «Спілка бійців та волонтерів АТО» Зеновія Гладчука, такий підхід перейняли від американської армії. «У США діє програма «Волонтер» ще після Корейської війни. Вони мають великий досвід, як організувати реабілітацію цих військовослужбовців, перевчити їх на нову професію у зв’язку з каліцтвом чи травмами і як уникнути негативних наслідків».