Свій дарунок до 24-ої річниці незалежності України зробили і мешканці села Синява. Минулої неділі, 23 серпня, на місцевому цвинтарі було освячено новозведену на місці колишньої могилу борцям за волю України.
Перегляньте також:
- У мера Чорткова з’явилася нова заступниця
- Нічия під зливою у Батумі: збірна України не змогла здолати Грузію у Лізі націй
Символічний насип, який увінчував хрест, був зроблений селянами ще у 1942-ому році, та не мав належного вигляду. Про те, як довести до завершення розпочату попередніми поколіннями добру справу, активні люди задумувались не раз, проте руки до діла все не доходили. Лише зараз задумане здійснити вдалось. Завдяки ініціативі та наполегливості місцевого депутата районної ради, педагогу Віктору Бартошинському 73-річна символічна могила набула рис ґрунтовної споруди. Чин її освячення здійснили отець Мирон Бречко, який благословив починання, та теперішній настоятель місцевої церкви Воздвиження Чесного Хреста отець Василь Пшеничняк.
Взяти участь у небуденній події зійшлись не лише організатори, спонсори, безпосередні виконавці будівельних та опоряджувальних робіт, а й гості з інших населених пунктів , представники районної влади – голова районної ради Олексій Кондрацький, перший заступник голови Збаразької райдержадміністрації Юрій Головатюк. Не могли пропустити такої події й родичі колишнього директора місцевої школи Максима Островського, який у 1942-ому році вивіз першу тачку землі на цю могилу. Його 90-річна донька тернополянка пані Надія вважає дану могилу місцем спочинку свого батька, який воював у лавах Січових стрільців і був закатований руками енкаведистів, ніхто й досі не знає, де знаходяться його останки. Разом з Надією Максимівною приїхали й онуки Любослав та Ігор з дружинами , які також носять світле ім’я Надія. Серед вихідців із Синяви, які того дня взяли участь в урочинах, був і старший науковий співробітник Національного заповідника «Замки Тернопілля» Руслан Підставка. Науковець займається дослідженням першоджерел, що свідчать про історічні події, пов’язані із Синявою.
Розповідаючи про тих людей, завдяки яким могилу було кардинально змінено, Віктор Бартошинський згадав чи не кожного, хто доклав бодай частинку сил, умінь коштів до спільної справи. – Усе розпочалось,– відзначив Віктор Дмитрович, – з підтримки сільського голови Віталія Теребецького, благословення отця Мирона, небайдужості керівника ТОВ «Щедра нива» Івана Олексюка, вихідця із Синяви керівника фірми «Лан» Мирослава Лобоцького, Тараса Недільського, двох Надій Глущук та моєї дружини. Коли все закрутилось, знайшлося розуміння і підтримка більшості наших односельців, з’явилась впевненість та зацікавленість у роботі.
Після тривалих обговорень, консультацій із фахівцями був обраний кінцевий варіант вигляду могили та домовлено про збір визначеної суми коштів з кожного повнолітнього мешканця села. Таким чином було розпочате фінансування робіт. Багато односельців не обмежились мінімальним внеском, а вклали набагато більші суми.
Виступаючи перед земляками, Віктор Бартошинський висловив щиру вдячність тим, хто відгукувався на кожне прохання не дивлячись на стан здоров’я, ні на зайнятість ,ні на вік, як дід Микола Совірко , і долучався до роботи, організовував збір коштів чи вкладав власні. Серед таких – Василь Тихонюк, Іван Фігель, Ігор Доберчак, Роман Липка, Любомир Роля, Тарас Недільський, Іван Шаблюх, Анна Олексюк, Мирослав Лобоцький, Іван Олексюк, Володимир Квасниця. Усі ці благодійники разом з іншими односельчанами виконали свій громадянський обов’язок вшанування пам’ять тих, хто у різний спосіб боронив та утверджував незалежність нашої держави, формував її могутність від часів козаччини до наших днів.
Ірина СИСКО
