Степан Барна, давши згоду очолити адміністрацію Тернопільської області, отримав не лише особисту довіру Президента, але і низку стратегічних проблем, з якими доведеться стикнутися на посаді. Про них – наші роздуми та прогнози.
Перегляньте також:
- Тернопільський музей отримав експонати що нагадують про боротьбу кримськотатарського народу
- В’ячеслав Негода став на бік Тернопільського мистецького коледжу ім. Соломії Крушельницької
Кадри
Степан Барна команди не має. Перескакуючи з партії в партію, він обзавівся декількома друзями, яких явно не вистачить, щоб заповнити всі ключові посади, необхідні для успішної роботи головою ОДА. А за частиною з людей, яких для Барни призначив І.Крисак, тягнеться негативний політичний шлейф. Наприклад, колишній регіонал І.Бабійчук не лише компрометує команду голови ОДА, але вже і встиг спровокувати скандал з можливим призначенням своєї дружини директором Скалатського ПТУ, всупереч позиції педагогічного колективу. Допомагав йому новопризначений начальник обласного управління освіти Л.Крупа, у віданні якого і перебуває це питання. Зрозуміло, що більшість державних службовців залишаться на посадах, лише поміняють вектор своєї роботи. А з призначеннями начальників управлінь та відділів Барна може повторити помилки кожної партії влади – не маючи достатньо власних кадрів, заповнювати вакансії ситуативними партнерами, які аж ніяк не працюватимуть у команді, особливо перед місцевими виборами.
Гроші
Тернопільщина продовжує бути однією з найбідніших областей України. Велика питома вага дотацій в обласному бюджету робить місцеву владу залежною від позиції офіційного Києва. Для С.Барни особисте знайомство з Президентом повинно відкрити двері для збільшення фінансування області. При допомозі свого політичного куратора і нардепа від «Народного фронту» Р.Заставного, Степан Степанович зможе налагодити контакт і з Прем’єр-Міністром. Це запорука того, що область не матиме фінансових проблем, але чи достатніми будуть ці кошти, щоб розвиватися. Розраховувати треба і на власні ресурси та інвестиції. Не секрет, що частина надходжень до бюджету як області, так і сіл перебуває в тіні за рахунок «кришування» певних напрямків. Кар’єри, ліси, ставки, земля – не раз були в центрі корупційних сандалів. Працювати є над чим, от тільки чи вистачить політичної волі Степану Барні піти проти сформованих роками «договірних» взаємовідносин. Чи він лише заставить «ділитися» по-новому?
Вибори
Місцеві вибори мають стати індикатором роботи С.Барни на посаді голови Тернопільської обласної державної адміністрації. Вся його робота повинна дати результат у вигляді симпатії електорату до партії П.Порошенка «Солідарність», яку, власне, С.Барна і представляє. Але конкурентів також вистачатиме. За мандат довіри на наступні 5 років змагатиметься і «Народний фронт», представники якого, імовірно, стануть частиною команди голови ОДА, і «УДАР», які задекларували окремий від Блоку Петра Порошенка похід на місцеві вибори, і «Свобода» та «Батьківщина», для яких ці вибори будуть рятівною соломинкою, щоб залишитися у великій політиці, і «Самопоміч», представники якої, перебуваючи в Парламенті у владній коаліції, не пропускають можливості покритикувати Президента чи Прем’єра. На С.Барну конкуренти щедро посилатимуть шквал критики, протиставити якій Степан Степанович зможе тільки одне – реальні результати роботи.
Свобода
Партія, яка за останні 5 років пережила і зліт і падіння, зараз перебуває в політичній агонії. Їй ми приділили особливу увагу тільки через те, що побратими Тягнибока досі мають найбільшу фракцію в обласній раді та всю повноту влади в обласному центрі. Хоча похвалитися впливовістю вже не можуть. Від того, як голова ОДА налагодить співпрацю зі свободівцями, залежатиме і просування його ініціатив в обласній раді і політичний піар самої «Свободи». Це стосується і звільнення свободівців з посад в ОДА, на які вони потрапили ще при О.Сиротюку, однак так і не змогли зарекомендувати себе фахівцями. Щодо Тернополя, то сенс ставити міського голову Сергія Надала у відому позу з’явиться в С.Барни тільки тоді, коли пропрезидентська партія визначиться зі своїм кандидатом на посаду мера. Якщо, звісно, Сергій Віталійович не протопче доріжку до голови Верховної ради В.Гройсмана (вони знаються з часів роботи Гройсмана мером Вінниці) та сам не стане частиною команди Президента.
