Депутатів у фракції “Слуги народу” попередили, що у 20-х числах квітня планується розгляд у Раді кадрових питань. Може бути вирішена доля окремих міністерств та персоналій: Мінкультури, Мінспорту, Ірини Верещук та очолюваного нею міністерства з реінтеграції, а також міністерства відновлення та інфраструктури.
Про це йдеться в матеріалі РБК-Україна “Як влада змінювала закон про мобілізацію і кого ще вирішив звільнити Зеленський“.
Перегляньте також:
- Віталій Безгін: держава має захистити не обласні центри та більш заможних, а захистити, перш за все, громади і мешканців тих територій, що є деокупованими, ураженими та прифронтовими
- Хто і нащо хоче забрати гроші в громад?
Як зазначається в матеріалі, на Банковій є бажання встигнути розібратися з якомога більшою кількістю кадрових питань у це парламентське вікно. Адже як показує практика чинної влади, якщо їх не вирішити одразу, то вони можуть зависнути на місяці, а в деяких випадках навіть на роки.
Перестановки в Кабміні
Напередодні підсумкового голосування за мобілізацію Росія вкотре обстріляла українську енергетику, зруйнувавши повністю Трипільську ТЕС. На тлі таких новин депутати більшістю голосів цього ж дня викликали до Ради для звіту віце-прем’єра з відновлення Олександра Кубракова та голову держагентства з відновлення Мустафу Найєма, але обидва були у відрядженнях.
Можливі перестановки в секторі інфраструктури та відновлення і навіть його реорганізація можуть статися вже у 20-х числах квітня, коли Рада збереться знову. Хоча вони не є найбільш імовірними.
Станом на 12 квітня у головному центрі прийняття рішень, на Банковій, ще немає підсумкової схеми перестановок та злиття/ліквідацій у Кабміні. Але основні тренди вже проглядаються.
Швидше за все, нарешті вирішиться доля міністерства культури та інформполітики та міністерства спорту, обидва з яких уже довгий час керуються виконувачами обов’язків. Цілком ймовірно, що в результаті вони будуть ліквідовані як такі, а їхні функції передадуть іншим органам. Втім, можливе й створення окремого “міністерства пропаганди”, яке боротиметься із російською агресією в інформаційній сфері, таку ідею вже давно виношують на Банковій.
Можуть ліквідувати і Міністерство реінтеграції тимчасово окупованих територій – його функціонал під час повномасштабної війни малозрозумілий більшості співрозмовників РБК-Україна. Доля його голови, віце-прем’єрки Ірини Верещук, поки що невідома – як варіант, називають посаду посла чи роботу на чолі якоїсь із ОВА.
У такому разі комусь доведеться передати напрямок внутрішньо переміщених осіб, яких налічується кілька мільйонів. Про створення окремого ВПО-міністерства не йдеться, але можливі кілька варіантів, про які почуло видання.
ВПО можуть передати до того ж Мінвідновлення (воно також займається інфраструктурою та розвитком територій), але при цьому прибрати звідти, власне, тематику відновлення. І очолити такий орган нібито може заступник голови Офісу президента Олексій Кулеба, який відповідає на Банковій за регіональну політику. Втім, низка співрозмовників сумнівається, що Кулеба сам зацікавлений поміняти Банкову на Грушевського (у неформальній владній ієрархії посади в ОП стоять набагато вище за посади в Кабміні).
Інший сценарій
Інший сценарій передбачає подальше посилення першої віце-прем’єрки та міністра економіки Юлії Свириденко – вона може забрати на себе ще й частину інфраструктурної тематики та навіть “шматок” Мінекології. Свириденко називають креатурою голови ОП Андрія Єрмака, який у такому разі ще більше посилить свій вплив після того, як він остаточно зачистив Банкову від альтернативних джерел впливу на президента.
Примітно, що водночас у кулуарах ходить і прямо протилежна чутка – нібито Свириденко може повернутися на роботу до Офісу президента, тоді як віце-прем’єром стане голова “Нафтогазу” Олексій Чернишов. У 2020-22 роках він уже очолював Мінрегіон і продовжує брати активну участь у заходах на тему регіонального розвитку вже на нинішній посаді. Крім цієї сфери, за словами співрозмовників у владі, Чернишов нібито хотів би курирувати ще й енергетику з екологією.
Ще задовго до повномасштабної війни ходили активні розмови про те, що Чернишов не проти й зайняти прем’єрське крісло, але зараз про це не йдеться.
Всі співрозмовники видання запевняють, що регулярні чутки про відставку Дениса Шмигаля підстав під собою не мають і здебільшого запускаються прихованими претендентами на його посаду.
Уряд Шмигаля
Нагадаємо, Денис Шмигаль очолив уряд 4 березня 2020 року напередодні коронакризи. Цей уряд працює найдовше за часів незалежності України.
Як заявив на початку березня Шмигаль, кадрових змін в українському уряді наразі немає в порядку денному. Вони будуть обговорюватися з монобільшістю в парламенті, президентом та його офісом.