У Тернополі відбувся форум «Щасливі ми»: як підтримати психостійкість дітей під час війни
«Щасливі ми» – інноваційна платформа психосоціальної підтримки в освіті.
Про це Суспільному розповіла президентка «Карітас Україна» Тетяна Ставничи.
«Карітас» є мережею місцевих організацій, які працюють безпосередньо в громадах, тому їхні програми формуються відповідно до реальних потреб людей і розвиваються разом із ними.
За словами керівниці програми «Освіта, формація та захист дітей» українського «Карітасу» Зоряни Лукавецької, «Щасливі ми» — це платформа психосоціальної підтримки в освіті, яка вже діє у 16 областях України.
У межах ініціативи створюють безпечні простори для дітей — спеціальні кімнати, де вони можуть побути наодинці або разом, погратися, поспілкуватися з психологом чи соціальним педагогом.
«Ми відтворили таку локацію і на форумі. Тут також представлені дитячі парламенти в дії — діти самі створюють проєкти, захищають їх, а «Карітас» підтримує ці ініціативи невеликими грантами», — зазначила вона.
Вона додала, що це не просто окремий проєкт, а комплексна система активностей. Ініціативу також підтримують «Карітас» Австрії спільно з урядом.
Відрадно, що на Тернопільщині є 12 навчальних закладів, де діють безкоштовні кімнати, у яких проводять активності та творчі заняття, ресурсні зустрічі для батьків і заходи для педагогів. Триває таких кімнати знаходить безпосередньо у Тернополі.
«Облаштовані безпечні простори, є соціальні працівники, які працюють з дітками в післяурочний час. Вони проводять з ними цікаві активності, веселі заняття», – розповіла Світлана Копачівська, керівниця проєкту «Стійкість і розвиток» в області.
У форумі також взяла участь психотерапевтка, професорка, ректорка Українського Вільного університету в Мюнхені Лариса Дідковська, яка розповіла про те, як говорити з дітьми про війн.
«Говорити потрібно, бо це називається «контакт з реальністю». Не треба поляризувати те, що ми робимо. Не треба цього ані катастрофізувати, ані драматизувати, але теж не можна табуювати, заперечувати чи знецінювати цю реальність. Треба доносити правду і робити це якомога спокійніше і стабільніше. Але не втікати від неї. Найголовнішою нашою перевагою є те, що та травма, яку ми переживаємо, супроводжується почуттями гідності, моралі, «святими» почуттями боротьби за власну незалежність суверенність», – зазначила пані Лариса.
Читайте також: Танцюристи з Тернополя увійшли до трійки лідерів на чемпіонаті «World of Dance»