У спарингу биків однозначно переміг наш. З однією суттєвою різницею.
Якщо американському бикові в майбутньому засвітить імпічмент, то нашому – довічне й безхмарне одноосібне правління. Якщо американського бика завтра-позавтра розіпне федеральна преса, то нашому – ще при житті зліпиться культ особи, нікому не підзвітної й ніким не контрольованої. Якщо американський бик відімкне старлінки, зупинить усі поставки, забере парасольку петріотів над містами й почне велике шкідництво – то наш із бункера записуватиме незламні відеа, переконуючи самого себе в гарно написаному. Якщо американський бик по-пилатськи вмиє руки й розведе ними «ну я ж хотів миру, але ви ж самі бачите» – то наш охоче обере війну до останнього, і цим останнім будете ви, шановні рукоплескальники.
Перегляньте також:
- Війна забрала життя Героя “Заката” з Тернопільщини, який пішов захищати ще у 18
- Дев’ять місяців надій: на Донеччині загинув воїн Ігор Пальчак з Тернопільщини
Усяке бикування мусить мати під собою прорахований ресурс, якщо воно не хоче змахувати на суїцидальну поведінку. Коли за демаршем немає подальшого плану чи підготовленого алгоритму наступних дій – на голій поверхні лишається хіба що лоскіт гонору, лоскіт самоповаги, лоскіт самопишання та інші різновиди солодкавого самовдоволення.
А поверхня так і лишається голою. Голою – це, цитуючи американського бика, «відсутність козирних карт» у нашого. Що цілком відповідає дійсності. Коли «залізні яйця», якими так захоплюються трибуни під час боксерських раундів, заміняють собою розум, мудрість, тонкість і прозорливість державного діяча – тоді все прогнозовано йде за найгіршим сценарієм. У нашому випадку ним є ще більша ескалація війни та ще більші втрати. Позаяк інші варіянти одна особа відкинула, то рукоплескальникам варто готуватися роль гальоркового глядача проміняти на безпосередню участь у м’ясорубці, яку тричі й стократ проклятий американський бик, заслужено ненависний усіма, хотів хоч якось зупинити, виходячи з тактики унеможливлення гіршого.
Після чорного дня в Білому Домі мій висновок такий. У цій історії всі неправі. У цій історії всі програли. Різниця лиш у тім, що Америка далі лишиться процвітаюча, а Україна далі лишиться подихаюча; Америка далі лишиться безпечна, а Україна далі лишиться ще більше загрожена.
Театрали не дадуть збрехати: найбурхливіші аплодисменти зазвичай лунають після відіграної найтяжчої драми.
Остап Дроздов
Коментарі
