Тисячолітня каплиця і язичницьке капище у печері в селі на Чортківщині

Печера Язичницька, розташована у селі Монастирок, що на Чортківщині, є справді унікальною та містичною локацією, яка приваблює як шукачів давньої історії, так і туристів що втомились від «попсових» локацій.

Вперше про неї заговорили ще в ХІХ ст. одне з перших наукових повідомлень про печеру Язичницьку належить польському досліднику Мечиславу Орловичу. Також там проводив аматорські археологічні розкопки поміщик Ю. Сапіга.

За сірим камінням ховається справжній скарб місцевої історії. У печері міститься каплиця IX ст., частково витесана з каміння, частково мурована. Модливо, в печері до каплиці розташовувалося язичницьке капище, звідки й назва Язичницька. У часи коли християнство вкорінювалось у Європі, частою була практика появи нових святинь на місці старих – щоб не втрачати зв’язок з історією, з «місцем сили».
У гроті міститься ранньохристиянська каплиця, за облаштуванням близька до печерних монастирів далеких Палестини і Болгарії. У ній є наскельний розпис, який імовірно зображає Ісуса Христа з заплющеними очима. Можливо, природна форма скелі слугувала християнам як імітація Гробу Господнього. За переказами, гра світла і тіней на поверхні каменю нагадала котромусь монаху обличчя з заплющеними очима, яке він потрактував як нерукотворний образ Ісуса Христа. Обвівши видіння фарбою, монахи почали йому поклонятись.

Поруч із гротом стоїть древній камінь-дольмен. Такі зводили ще в доісторичні часи. На камені вирубаний хрест, де збирається дощова вода, що забарвлюється у колір крові. Хтось навіть каже, що на ньому приносили жертви. У камені містяться заглиблення, що нагадують зображення сузір’я Великої Ведмедиці.Невідомо звідки він тут з’явився, ймовірно, його перенесено з іншого капища у 1735 році під час відновлення монастиря в селі Монастирок

Якщо цього літа ви не женетесь за «інстраграмною» засмагою і цінуєте лімінальні простори – влаштуйте собі міні-відпустку та завітайте у це по справжньому унікальне місце.