Згідно з соціологічними опитуваннями впродовж років незалежності, багато наших співгромадян вважали росіян “братнім” народом. А саму Росію – дружньою країною. З позиції подій останніх років це не назвеш інакше як диким нонсенсом, самообманом. Відомо, що звірства російських вояк і, відповідно, політику Путіна в Україні підтримують від 70 до 80 % росіян. Іншими словами, отих 70-80% є нашими ворогами.
Ці цифри зайвий раз спростовують хибне уявлення про те, що народ, мовляв, завжди хороший, мудрий і добрий, а уся мерзота – від політиків. Роль останніх, звісно, применшувати не слід, і Путін – таки “ла-ла-ла”, як про нього співали, але чи такий уже безгрішний народ, від імені якого він править? Немає сумніву, що існує внутрішній зв’язок між будь-яким народом і тим, хто ним керує. Особа, яка стоїть на чолі тієї чи іншої нації, неодмінно має чимало спільного з нею з політичної, ментальної і моральної точок зору. Приміром, Мао Цзе Дуна важко уявити президентом США, а Йосифа Сталіна – прем’єром Великобританії.
Перегляньте також:
- Тернопільщина прощається із воїном Петром Костенком
- Посольство США попередило про можливу “серйозну атаку” на Україну
І навряд чи могли б російські більшовики опанувати величезною країною, якби не знали психології “рассєйского мужика”. Саме тому народи нерідко виступають співчутливими спостерігачами, а то й співучасниками злочинів своїх вождів. Адольфу Гітлеру тому й вдалося виховати цілу армію катів у концтаборах, що більшість німців тією чи іншою мірою поділяли його печерний антисемітизм. Те ж саме і з Росією. Навряд чи зважився б Путін на вторгнення в Україну, якби відчував, що російський народ це не підтримає. І не вів би вже майже 3 роки війну, якби передбачав, що це викличе серйозний опір всередині своєї країни. Отож він і робить зараз те, що сприймається і навіть подобається його суспільству. Не лише він сам, а й мільйони рядових росіян вважають сьогодні незалежну Україну якимось історичним нонсенсом. А це означає, що “рассєя”, за невеликим винятком, з готовністю і навіть схваленням сприйме будь-які злочини кремля проти України. Означає, що всім нам час прозріти і, нехай і з запізненням, але дати справедливу оцінку колишньому “братерству”. І будувати своє подальше життя без нього.
Бо ж навіть сотої частки скоєного московитами в Україні цілком достатньо, щоб назавжди позбутися тягаря отої наскрізь фальшивої “дружби”…
Ігор Дуда
