У третю неділю Великого посту свята Церква для збадьорення і підкріплення духу наказує по-особливому почитати святий Господній хрест. Звідси й назва цієї неділі — Хрестопоклонна. Святий хрест має пригадати безконечну Божу любов до нас, Христові страждання задля нас і наш обов’язок мужньо нести свій хрест щоденного життя.
Перегляньте також:
- У Тернополі відкриють виставковий проект «Хліб наш насущний…» в пам’ять про Мирослава Отковича
- На Тернопільщині жінка на скутері влетіла у “Фольксваген”
У третю неділю посту церква вшановує Животворчий Хрест і носить назву Хрестопоклінна неділя. Для християнин вона особлива. Цей день призначений, аби людина змогла відчути зміст особистого хреста та хрестового життя. Зрозуміти, що той щоденний хрест, який кожен з нас несе, даний Богом. Спаситель приводить людину у життя там, де має шанс здобути спасіння, та дає їй випробування, які допомагають прийти до Царства Божого.
– Кожна людина має хресну дорогу, кожна. І в цій хресній дорозі людина розуміє свою сутність, своє буття. Розуміє, що вона робить зараз, що робила вчора, за 2-3 години, завтра. Але найважливіше, щоб людина змогла відтворити своїй душі думку про спасіння. Заклик церкви сьогодні такий: “Дай нам, Господи, сил, терпіння, великодушності і дай нам лагідності і любові. Щоби всі ми зустрілися в царстві Божому”, – розповідає настоятель храму Ікони Божої Матері Скоропослушниці прот. Володимир Бичак.
Християнин у Хрестопоклінну неділю, насамперед, має прийти до церкви та вклонитися Животворчому Хресту.
– В нашому храмі знаходиться частиця Животворчого Хреста, на якому було розіп’ято тіло Господа нашого Ісуса Христа. Це є подарунок зі святого Єрусалиму Господнього, зі святої землі. Це частичка, яка вмонтована в хрест в храмі і який виноситься кожної неділі вірним після літургії для вшанування, для преклоніння, люди получають від цього духовне зцілення, тілесне зцілення в вірі. І в цю неділю буде хрест виноситися на середину храму. Він буде оздоблений квітами на знак того, що ми приклоняємося хресту, який став символом життя і перемогою над смертю, – каже прот. Володимир.
