Треба жити!
- Опубліковано: Володимир Гевко
- —
- 30 Жовтня, 2025 о 01:36
Українська розвідка знайшла текст на тотой диктант від парафії Теребовлянського району, але він не встиг доїхати на потрібне число, бо автобус на Тернопіль їзде тільки у вівторок і в суботу.
Треба жити!
Перегляньте також:
Жити треба слічно: смажити каляфьори, пуцувати мешти, шанувати стрийка.
Хто жив, той жиє! Не легонько, не дрібку, не то ся зробить. А правдиво! Вже!
Треба пасти корову, копати бараболю, бавитисі з пісєтками в стодолі і замітати подвір’я. Казати бабі, шо ти її любиш, бо завтра принесуть пенцію. Треба вудити шинку і варити гижки на празник.
Треба любити свою хату, бо ти є господар і ґазда! І навіть якщо не всі видят шо в тебе на подвіру – там має бути чистенько, як бог приказує. Бо ти не оферма якась і не потороч. Треба офірувати кров і пеньонзи, і може з ними в чиєсь серце втрафлять слова «брайтрура», «мішіґіне» і «полярис». І “цєпє”! То таке саме, як пулітко, но від курки.
Тре’ вставати з-за столу і цілювати дружку, якшо тебе взяли старшим дружбою і співати многая літа кухарці. Голосно. Нема часу стидатися. Життя втікає, як діти з колгоспного гороху, шо зобачили бобіка. Правдивим є тільки то, шо можна помацати руками – новий ксьондзовий фелон на Різдво в церкві, шість корців пшениці за пай від фермера і 500 євро з цьотчиної передачі з Італії.
Часом треба пустити сльозу, коли годен. За всьо, шо з нами не мало трафитись. За то, шо гудит посеред ночі, заким ті диявóли запускают по нас ракети.
Вони хочут, аби нас гет трафив шляк і ми перестали мити вікна перед Великоднем. Але ми будем жити файно, шанувати Христа і ходити в неділю до церкви.
Та й таке.
Володимир Гевко
Коментарі
