Якщо ви раптом вирішите спланувати відпочинок в Одеській області чи просто мандрівку вихідного дня, відвідайте фортецю у Білгород-Дністровському або Аккерманську. Це одна із найцікавіших пам’яток архітектури не лише України, але і Європи.
Перегляньте також:
- Як потрапити в екіпаж танка “Leopard”
- Керівник будівельної компанії «Креатор-Буд» Ігор Гуда взяв участь у Західноукраїнському бізнес-форумі
Саме тут, у Білгород-Дністровській фортеці знімали фільми «Отелло», «Капітан Немо», «Зцілення любов’ю», «Адмірал Ушаков» і «Кораблі штурумують бастіони». Пам’ятку облюбували й археологи. Це й не дивно, адже фортеця пережила вісім століть, археологічні шари ще приховують чимало загадок. А знавці літератури приїздять сюди, щоб краще зрозуміти творчість Міцкевича і Пушкіна. Ось і знаменита башта Пушкіна, на якій справді одного разу піднімався поет.
Багато легенд пов’язано із Овідієвою або Дівочою баштою. Згідно однієї з них, у башті за велінням батька Олександра, живцем замурували його неслухняну дочку, красуню-цараівну Тамару. Інша легенда пов’язує цю башту з ім’ям римського поета Овідія, автора знаменитих «Метаморфоз» і «Науки про кохання». Саме «Наука про кохання» викликала страшенний гнів у божественного Августа, він вбачав цей твір, як замах на моральність римського суспільства. Вже на схилі віку, придворний поет імператора Овідій Назон був засланий у східну провінцію Риму в місто Томи (нині місто Констанца в Румунії). Проте довгий час вважалося, що в 8 році нашої ери поета нібито прийняла стародавня Тіра.
Усіх, хто хоч раз побуває тут, фортеця вражає своєю величчю та непохитністю. Ні напади чужинців, ані час не зруйнували її товстих і високих мурів. Тут ступала нога золотоординських ханів, галицьких князів, турків-османів, молдаван і військ Російської імперії, а в ділекій глибині віків – і римських легіонерів і греків. Фортеця будувалася на залишках грецького міста Тіра, яке існувало до IV століття. Але часті напади завойовників знищили поліс. На думку істориків у Х столітті Білгород входив до складу Київської Русі, потім деякий час належав Угорському королівству, а ще пізніше — Галицько-Волинському князівству. У складі останнього місто перебувало до нашестя татаро-монголів.
Загальна довжина замкових стін – два з половиною кілометри, а загальна площа — понад 9 гектарів. Товщина стін коливається від 1,5 до 5 метрів, а висота стін та башт — від 5 до 15 метрів. Щоб прогулянка була ще цікавішою, а історії про даніх ремісників – наочнішими, тут працюють гончари та ковалі. Долучитися до ремесел можна й самому, спробувавши свої сили у чеканці монети ти ліпленні глечика. Уявити себе відважним лицарем або дамою серця можна, завітавши у клуб історичної реконструкції, представнки якого працюють у фортеці. А неповторним завершенням мандрівки зустріч заходу сонця на березі Дністровського лиману, який омиває стіни фортеці.
