«Ціни ростуть як гриби, – розповідає тернополянки Юлія, – недавно ходила до магазину за миючими засобами, речами особистої гігієни, продуктами харчування. І якщо до зростання цін на їжу я вже звикла, то промислові товари ще донедавна у тій крамниці, де завжди скупляюся, були стабільними. Та з понеділка щодня на цінниках змінюють цифри і не на гривню – дві. Невеличкий шампунь, який я зазвичай обирала, ще у понеділок коштував 18 грн., а у вівторок одиничку виправили на трійку і от шампунь уже вартує 38 грн. Мій улюблений гель для душа у вівторок коштував 33 грн., – у середу вже 49. Миючий засіб, який я завжди купляю у понеділок був по 23 грн., а у середу вже 33 грн. Не бачу логіки. Долар та Євро наче б то вже так стрімко не зростають, а ціни – як на дріжджах. Чому цього ніхто не контролює і не дає раду самовільному встановленню цін, які для звичайних громадян зі звичайними тернопільськими зарплатами є просто космічні?»
Перегляньте також:
- У Тернопільській ОВА “мовчать, як риби” щодо численних порушень у Новосільській спецшколі
- Графік відключення світла на Тернопільщині 18 листопада
А тернополянка Ольга після того, як пройшлася по магазинах Тернополя і, подивившись що скільки коштує, вирішила поїхати до Львова, бо так їй порадили подруги, сказали що в Львові часто проводять розпродажі і там можна якісні хороші речі купити відносно дешево. «От я і послухала подруг, – продовжує Оля, – і поїхала на кілька днів до Львова, і що ви гадаєте? Хотіла я купити осінні черевички. Сподобалися мені одні, щоправда коштували 1800 грн. Я надумала почекати день-два, можливо попадуть вони на розпродаж і я зможу їх придбати дешевше. Приходжу наступного дня у той же ж відомий у Львові торговельний центр, а «мої» черевички уже не 1800 грн., а 2800, – а третього дня – 3800 грн. Я зрозуміла що розпродажу не дочекаюся і так повернулася до Тернополя з нічим. Маєте вам розпродажі і доступні ціни. Як жити далі – не знаю, купити нормальний одяг стає не реально, окрім того, що дорожчають і продукти, і комунальні послуги, все дорожчає. Хочеться, щоб хоча б один наш чиновник з великими доходами, один день побув у шкірі простої людини. Може б тоді звернули увагу на ціни і вплинули на ситуацію».
