У своїй новій книзі “Базяник” Валентина Семеняк розкриває перед нами палітру людських емоцій, думок і переживань, запрошуючи в подорож по лабіринтах пам’яті та роздумів про сенс життя.
Світ, у якому ми живемо, традиційно тяжіє до упередженого сприйняття. Минуле часто вважається відсталим, а нове — прогресивним. Однак такі спрощення небезпечні, адже вони обмежують горизонти мислення й фантазії. У своїй новій збірці короткої прози «Базяник» Валентина Семеняк майстерно показує, що минуле й майбутнє, попри всі суперечності, нерозривно пов’язані між собою й формують єдине полотно буття, доповнюючи одне одного.
Перегляньте також:
- В Тернополі Уляна Маляр презентувала свою першу книгу: “Казки баби Федихи”
- Бібліотекарі – це феї, які мають ключі до знань – книги…
У текстах книги, насичених ідеями й метафорами, зображено звичайне життя, хоча самі події й явища, описані авторкою, не розгортаються за прямою сюжетною лінією. Її манера письма створює відчуття окремих штрихів, кожен з яких залишає свій глибокий слід на папері.
«Базяник» — це збірка із 56 невеликих за обсягом есеїв. Цей жанр, за визначенням авторки, ідеально передає індивідуальні думки та переживання, розташовуючись на межі між художньою, публіцистичною та науково-популярною літературою. Валентина Семеняк зосереджується на відтворенні життєвих моментів, часто ґрунтуючись на особистих спогадах, які переплітаються з глибокими роздумами про буття.
Філософські підтексти: приховані сенси
Наприклад, у творі «Вимикаючи зовнішнє світло, не забудьте увімкнути внутрішнє» авторка через прості, на перший погляд, вислови розкриває глибокий філософський підтекст. Вона нагадує, що в кожному слові та дії закладено більше, ніж здається: «Свідомо не пишу: «людей». Бо в слові «люди» всередині криється інше слово: «Юди». У наш час морального занепаду це стає все очевиднішим». Авторка застерігає, що відповідальність за світ лежить на кожному, і закликає до переосмислення особистих цінностей.
Особливий шарм текстам додає яскравий і образний стиль письма. У творі «Лише один крок» письменниця розмірковує над духовними переживаннями, розкриваючи глибину Божественної Любові. Її тон стає майже сповідальним, що дозволяє читачеві відчути камерність діалогу з авторкою.
Серед інших текстів варто виділити твір «Купальська ніч з далекого дитинства». У цьому творі атмосфера дитячих спогадів тісно переплітається з філософськими роздумами про природу людських емоцій. Цей контраст між щемливою ностальгією та глибоким осмисленням робить тексти Валентини Семеняк винятково виразними.
Мова письменниці заслуговує окремої уваги: її тексти можна читати як поезію. Вона майстерно передає настрій і атмосферу, граючи зі словами, як із кольоровими мазками на полотні: «Майже коралові, налиті соком ягоди вишні загадково визирають з-поміж оберемка щойно зрізаних квітів… У повітрі запаморочливо пахне духмяним цвітом липи, що ніжно схиляє своє розкішне гілля додолу».
«Базяник» Валентини Семеняк — це літературна подорож у світ глибоких почуттів, тонких спостережень і духовних одкровень, які, без сумніву, зачеплять кожного читача.
Автор: Тетяна Дігай
Презентація книги «Замки Тернопілля» об’єднала місцеву інтелігенцію
