У світі чимало дивного. Дивні будинки, речі, люди. Кожен ставиться до них по-різному. Але нікого вони не залишають байдужими.
Перегляньте також:
- СБУ і Нацполіція затримали у Рівному рецидивіста, який на замовлення фсб підпалив службовий пікап ЗСУ
- Відомих тернопільських медиків нагородили орденом святого Пантелеймона
Колись Тернопіль був невеликим затишним містечком, у якому всі один одного знали. Незвичайні люди одразу виділялися з натовпу. Їх впізнавали, про них розповідали різні історії. Тернопільські диваки оживають у пам’яті старожилів. Зокрема ще досі ходять чутки, що жив у місті колись чоловік. Який щодня виходив у сквер на бульварі Шевченка в один і той самий час та чистив свій одяг, – розповідає краєзнавець Тарас Циклиняк, який займається дослідженнім історії міста і збирає свідчення старожилів.
Жила у Тернополі і дивна пані, яку жартома називали Несуся. Послужив цьому майже анекдотичний випадок. Старожили ще довго переповідали його один одному і досі багато-хто може вказати навіть навіть будинок, в якому вона жила.
Дівчинка Пепа – ще одна дивачка, яка викликала насмішки в дітвори через свій кумедний зовнішній вигляд та незвичну поведінку. Але найбільш легендарна постать, про яку старожили згадують з посмішкою – Стахо вар’ят. Так називали дивакуватого чоловіка, який дивним чином умів без ключа відмикати будь-який замок. Про нього Тарас Циклиняк зібрав стільки свідчень, що зібралося на документально-художній фільм, який нещодавно презентували тернополянам. Про постать Стаха розповідали історії і навіть писали в газетах. Старожили пам’ятають цього чоловіка і це попри те, що невідомо навіть, на якій вулиці він жив і яким було його прізвище. Відомо лише, що Стахо жив у Тернополі у 30-х – 70-х роках. З собою завжди носив саквояж з необхідними інструментами. Попри недобру славу злодія, одного разу його вміння стало в нагоді навіть поліції.
Стахові не лише підкорявся будь-яким замок чи сейф. Там, де він проходив, завжди збирався натовп цікавих послухати Стахові небилиці. Анекдоти й іронічні вислови, які ставали у народі крилатими. В них можна було зрозуміти сарказм і гіркий сміх. Стахо негативно ставився до радянської влади і не приховував цього. Талановитий слюсар чи злодій, веселун, людина з тонким гумором чи волоцюга, гультяй. На ці запитання і досі нема відповіді. Стаха давно немає, а легенди про нього розповідаються і нині.
