Тернопіль у вересні прикрасить новий пам’ятник
- Опубліковано: Новини Тернопільщини
- —
- 19 Серпня, 2016 о 10:13
До дня народження відомого тернопільського краєзнавця, археолога та громадського діяча Ігоря Ґерети у місті встановлять пам’ятник. Постать видатного тернополянина відлили у бронзі.
Перегляньте також:
- Графіки відключення світла на Тернопільщині 18 лютого
- Як 10 бійців ЗСУ за день знищили два батальйони НАТО. Уроки військових навчань, які шокували європейців
25 вересня Ігору Ґереті могло би виповнитися 78 років. Фотографією пам’ятника, місце встановлення якого поки не розкривають, поділився на свої сторінці в Фейсбуці голова Тернопільської ОДА Степан Барна, – повідомляє Без Табу.
Скульптура Ґерети буде у людський ріст. Родичка пана Ігор Олеся Ґерета у коментарях під постом Степана Барни схвалила вигляд пам’ятника.
Ігор Ґерета народився 25 вересня 1938 р. в с. Скоморохи, нині Тернопільського району, в священичій родині. Батько — священик о. Петро Ґерета, відомий також як поет (псевдонім Олесь Ґерета) і композитор. Мати Євгенія — диригентка церковних хорів, пише «Тернопіль наживо»
У 1942 р. родина Ігоря Ґерети перебралася до села Велика Березовиця, де батько отримав нову парафію. Тут 1955 р. Ігор закінчив середню школу (тепер — Тернопільська 3ОШ № 8). Вчився у Тернопільській музичній школі. 1962 р. отримав диплом про закінчення історичного факультету Чернівецького державного університету. Від 1963 р. і до кінця життя працював на різних наукових посадах у Тернопільському обласному краєзнавчому музеї.
За протирадянську діяльність Ігоря Ґерету в 1966 р. засуджено на п’ять років позбавлення волі (умовно). Загалом же, за участь в українському дисидентському русі 1960-x рр. був позбавлений можливості здобути науково-творчу кар’єру, до розпаду СРСР постійно перебував під наглядом органів держбезпеки та партапарату. Незважаючи на це, став ініціатором і співорганізатором кількох культурологічних проектів: музею-садиби Соломії Крушельницької у селі Біла Тернопільського району; картинної галереї Тернопільського краєзнавчого музею, яку 1991 року перетворено на Тернопільський художній музей; музею-садиби Леся Курбаса в Старому Скалаті (Підволочиський район); разом із Остапом Черемшинським був співавтором експозиції етнографічно-меморіального музею Володимира Гнатюка у с. Велеснів Монастириського району. У царині археології його найбільшим досягненням стало дослідження могильника черняхівської культури (III–IV ст. н. е.) у Чернеливі-Руському (Тернопільський район). На місці цих розкопок він ініціював створення унікального археологічного музею-парку.
У період українського національного відродження 1988–1991 рр. Ігор Ґерета поринув у вир політичної діяльності. Став співзасновником Народного Руху України (Тернопіль, 1989), член його Великої Ради; був кандидатом у депутати до Верховної Ради України (1994, 1998 р.); депутат Тернопільської обласної ради (1-4 скликань), член її президії, голова постійної депутатської комісії у 1990–1998, 2002 роках.
Помер 5 червня 2002 р., похований на цвинтарі у Великій Березовиці.
Коментарі
