Теребовля – райцентр на річці Гнізна, в 32 км на південь від Тернополя. Дзвінкі кришталеві обертони назви міста – додатковий стимул відвідати затишне поселення у центрі Тернопілля. До речі, стара, польська, назва міста “Трембовля” дотепер збереглася в назві залізничної зупинки.
Перегляньте також:
- У Тернополі водій вантажівки наїхав на 47-річну жінку
- Культурна еліта України підтримала Тернопільський мистецький коледж імені Соломії Крушельницької
Тут є на що подивитись спраглому вражень оку туриста. Не варто обмежувати себе хрестоматійними замком та кармелітським конвентом: є ще костел, церква, ратуша, елегантні та бундючні кам’яниці епохи зламу століть, цікавий некрополь неподалік краєзнавчого музею. Прикрашені скульптурами з червоного місцевого каменю склепи і cамотні гробівці навіюють своєрідну готичну атмосферу.
Казково гарне місто, яке звикло дарувати казку – до всього того у Теребовлі ще й розташована відома фабрика ялинкових прикрас.
Перша згадка про місто датується 1097 роком (у «Повісті минулих літ»), що робить його одним з найстаріших міст в Україні. Теребовля — давня столиця Теребовлянського князівства. В складі Королівства Польського та Речі Посполитої — центр гродового староства, а з 1569 року — один з повітових центрів Галицької землі Руського воєводства. Під владою Габсбурзької монархії місто спочатку входило до складу Тернопільського округу (за адміністративною реформою 1782). 1854 року був утворений Теребовлянський повіт у складі Тернопільського округу Королівства Галичини та Лодомерії.
1867 року було скасовано поділ на округи, а Теребовля залишилася одним з майже 80 повітових центрів Галичини. За умовами Шенбруннського миру в період з 1810 до 1815 частина Галичини, включно з Теребовлею, перебувала у складі Російської імперії. 15 жовтня 1810 року було створено Тернопільський край, в межах якого 1814 року з’явився ще один (третій) додатковий округ — Теребовлянський. З 1918 року місто нетривалий час було під контролем ЗУНР. Згодом воно стало одним з 17 повітових центрів Тернопільського воєводства. Після приєднання Західної України до УРСР місто стало районним центром Тернопільської області (до 1944 «Тарнопільської»).
Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 року місто Теребовля внесено до списку історичних населених місць України[4]. Пам’ятки історії та архітектури міста — Теребовлянський замок, Оборонна церква святого Миколая, Костел і монастир кармелітів, ратуша та інші, на околицях — Підгорянський монастир.
