Сьогодні наша уявна подорож – у місто, що омивається хвилями ріки Серет. Чортків хвилює, заворожує і повертає у минуле. Бо ж збереглися тут унікальні пам’ятки старовини, які стали свідками багатьох події історії.
Перегляньте також:
- На Донеччині загинув тернополянин Микола Головенко
- Графік вимкнення світла на Тернопільщині на 22 листопада
Таємничий Чортків привертає увагу вже своєю назвою. Вважають, що її місцина отримала ще до утворення міста. А поселення тут виникли ще за часів Трипільської культури. Долину, у якій розкинулось місто, називали Чортовою. Деякі вчені виводять гіпотезу про зв’язок імені міста та дохристиянського язичницького бога Чорнобога. Також існує ще одна гіпотеза про походження назви місцевості від прізвища поляка Чартковського — магната, якому належали ці землі. Зрозуміло, що місто з такою назвою породило силу-силенну легенд та бувальщин. Одна з них розповідає, що в той час, коли Господь творив землю і наповнював ріки водою, диявол тричі перекривав русло Серету і тричі зазнав невдачі. Втретє, коли проривалась вода, нечистого закрутило і поховало в долині. Звідси й пішла назва міста Чортків.
Перша писемна згадка датується 1427 роком, як село Чартковіце Теребовлянського повіту. Магдебурське право місто отримало у 1522 році. Під час Національно-визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького Чортків — один із центрів повстання. Містом володіли різні імперії, воно пережило війни та різних бургомістрів. Однак найбільше для його розквіту зробив Людвіг Нос, який правив ним на початку ХХ століття. Подорожуючи містами багатьох країн, бургомістр намагався і Чортків перетворити у цивілізоване європейське містечко. Насамеред, було споруджено дерев’яну ратушу.
Годинник для ратуші бургомістр замовив аж у Швейцарії. Сама ж ратуша була побудована із осикових, грабових і соснових дощок за зразком бельгійських веж. У нижніх поверхах розташувались крамниці та прилавки із різним товаром, або, як тоді називали, склепи і ятки. Це був перший на території області цивілізований ринок. І досі дерев’яна міська ратуша із годинниковою вежею і старим ринком – чи не єдина такого типу в Україні.
Середньовічний куточок міста неодноразово потрапляв в об’єктиви вітчизняних кіностудій. Саме тут знімали фрагменти до фільмів «Діти підземелля», «Вершники», «Вишневі ночі» та інші. Вона вистояла війни і революції, хоча й зазнала незначних змін. Зокрема флюгер у вигляді півника з’явився на годинниковій вежі вже у сучасний час.
Анастасія Квітковська
