Стійкість університетів під час війни: у Тернополі розпочалася конференція TURBO
У Тернополі розпочалася міжнародна конференція про освіту під час війни
19 жовтня 2026 року в Західноукраїнському національному університеті стартувала міжнародна конференція «Вища освіта в екстремальних умовах: досвід України в умовах війни». Захід об’єднав представників українських і європейських університетів, міжнародних організацій, науковців та експертів, повідомляє Відділ інформації та зв’язків з громадськістю ЗУНУ.
Конференція триватиме два дні — 19 та 20 жовтня — і є підсумковою подією міжнародного проєкту TURBO, який реалізують за підтримки Європейського Союзу в межах програми Erasmus+.
У центрі уваги учасників — стійкість університетів, збереження якості освіти, міжнародне академічне партнерство та пошук рішень, які допомагають закладам вищої освіти працювати в умовах повномасштабної війни.
Ректорка ЗУНУ наголосила на значенні міжнародного партнерства
Відкриваючи конференцію, ректорка Західноукраїнського національного університету, докторка економічних наук, професорка Оксана Десятнюк підкреслила, що міжнародна співпраця допомагає українським університетам зміцнювати свою стійкість і розвивати освітні можливості.
«Проєкт TURBO — це значно більше, ніж міжнародна освітня ініціатива. Це приклад справжньої академічної солідарності, партнерства та спільної відповідальності за майбутнє української освіти», — зазначила Оксана Десятнюк.
За її словами, під час війни особливого значення набувають обмін досвідом, упровадження інноваційних підходів і забезпечення безперервності освітнього процесу. Важливо, щоб результати співпраці перетворювалися на конкретні зміни: нові компетентності, сучасні методики навчання, міцні партнерства та більшу спроможність університетів реагувати на виклики.
Ректорка також подякувала Європейському Союзу, міжнародним партнерам і команді TURBO за підтримку, а українським захисникам і захисницям — за можливість продовжувати освітню, наукову та міжнародну діяльність.
Європейські партнери поділилися баченням відновлення України
Серед учасників першого дня — Емануель Герт, програмний менеджер і координатор Національних офісів Erasmus+ Виконавчого агентства з питань освіти та культури Європейської комісії; Вегард Г. Стенсруд, радник-посланник Посольства Королівства Норвегія в Києві; та Анатолій Бурмістров, професор бізнес-школи Університету Норд.
У своєму виступі Вегард Г. Стенсруд наголосив, що стійкість країни — це не лише відновлення зруйнованої інфраструктури, а й здатність її інституцій продовжувати роботу, а людей — адаптуватися до нових обставин.
За його словами, університети відіграють важливу роль у відновленні суспільства: поєднують знання з практичними потребами, допомагають людям інтегруватися в громади та сприяють адаптації до ринку праці.
Окремо дипломат звернув увагу на короткострокові освітні програми, орієнтовані на потреби ринку праці та здобуття мікрокваліфікацій. У межах таких програм професійне навчання поєднують із психологічною підтримкою, соціальною адаптацією та допомогою у працевлаштуванні. За його словами, понад 400 внутрішньо переміщених українців уже пройшли таке навчання.
Вегард Г. Стенсруд також підкреслив, що європейські країни можуть переймати український досвід гнучкості та адаптації освітніх систем до масштабних суспільних потрясінь.
Українські інституції обговорили підтримку студентів і якість освіти
До фахового діалогу долучилися представники державних органів і громадського сектору. Зокрема, Світлана Горячко, директорка департаменту політики підтримки та інтеграції внутрішньо переміщених осіб Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності України; Мар’яна Мруга, керівниця експертної групи з інтеграції до Європейського простору вищої освіти та забезпечення якості освіти Міністерства освіти і науки України; Ольга Філіна, менеджерка проєктів Міжнародного фонду соціальної адаптації.
Західноукраїнський національний університет на конференції представила проректорка з науково-педагогічної роботи, докторка юридичних наук Уляна Коруц.
У другій частині першого дня учасники також мали обговорити досвід українських університетів, які продовжують навчання та наукову діяльність під час воєнного стану. Серед запрошених спікерів — представники Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, Національного університету «Чернігівська політехніка», Вінницького національного технічного університету, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національного університету «Львівська політехніка» та Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського.
Другий день присвятять стійкості університетів
20 жовтня конференція продовжиться експертними виступами та круглим столом «Стійка вища освіта: як її досягти та зберегти в Україні». Учасники мають обговорити практичні механізми зміцнення стійкості українських закладів вищої освіти.
Підсумкова конференція TURBO покликана узагальнити досвід міжнародної співпраці та визначити підходи, які допоможуть університетам зберігати якість освіти, розвивати інституційну спроможність і посилювати зв’язки з європейськими партнерами.
Проєкт реалізують за підтримки Європейського Союзу в межах програми Erasmus+ відповідно до грантової угоди № 101129315.