З газет надійшла добра новина про «диво» — надання ЗСУ дозволу від США використовувати американські ракети для ударів по території московіі. Свої дозволи також підтвердили Велика Британія і Франція. Проте є нюанси. Американці дозволяють бити лише по північнокорейських вояках у Курській області, а британці вже давно не постачали Україні нових ракет, для яких дали цей дозвіл.
Тож ця новина приємна й важлива для українців, і ми щиро вдячні за це нашим партнерам. Але є важливе «але».
Перегляньте також:
- Масове дезертирство в російській армії
- Дев’ять місяців боровся за життя: на Тернопільщині прощалися з 26-річним воїном
Водночас Україна і світ обговорюють майбутнє «диво»: 20 січня 2025 року Дональд Трамп може прийти до інавгурації, і світ, начебто, заживе «по-новому». Мовляв, Путін припинить наступ, а США «завалять» нас суперзброєю.
Хочу сказати одразу: «дива» не буде. Трамп уже зателефонував путіну й щось там йому сказав, але нічого не змінилося. Потім путіну подзвонив Шольц, і наступного дня Україну обстріляли понад ста ракетами та «шахедами».
Сподіваюся, ці та інші «щоденні» дива не стануть єдиною надією для шляхетної та гордої української нації. Закликаю: досить мріяти про чужі дива задля своїх інтересів. Частина українців не сподівається на дива, а наполегливо бореться за Україну. Серед них навіть ті, хто у 2019 році вірив у веселе «диво», яке так і не сталося.
Жоден Трамп не змусить путіна до миру. Що ж Трамп може зробити, аби путін справді злякався? Погрожувати ядерною зброєю? Навряд чи. Опустити ціну на нафту? Сьогодні вона становить 70 доларів за барель, але навіть за 50 московити продовжуватимуть її видобувати й продавати. А ось сланцева нафта США за таких умов стане збитковою.
Навіть якщо ціна впаде до 40 чи 30 доларів, це може завдати збитків московіі, але Трамп на таке не піде. путін розуміє, що самі розміри московіі є гарантією її цілісності: всю її не завоювати. Кремль успішно переконує Вашингтон у тому, що навіть знищення верхівки влади спричинить хаос і розповзання ядерної зброї по світу.
На сьогоднішній день, на думку путіна, все йде «за планом». Нафтодолари надходять до бюджету. Він підняв виплати для найманців: якщо раніше аванс становив 30 тисяч доларів, то зараз ця цифра знову зросла, що вже призводить до збільшення кількості «контрактників». Крім того, путін домовився з Кім Чен Ином про «завіз» 100 тисяч північнокорейських військових.
путіна не турбують втрати: вони не викликають заворушень у самій Росії. На його думку, він має «досягнення» — щоденно окупує українські території. І всім, хто йому телефонує, він розповідає, що воює за «безпеку» московіі та «інтереси» російськомовних людей, звинувачуючи у війні Україну та США.
Окремо варто звернути увагу на те, кого ж Трамп призначає до своєї майбутньої адміністрації. Окрім кількох виважених людей, більшість — це ті, хто не гребує комунікацією чи доходами від московського режиму.
Але такі сподівання на «дива» блукають не лише в Україні. Китай, частина Європи та інші країни також очікують змін. Проте у світі є зрілі нації, які не покладаються на подібні фантазії: Японія, Велика Британія, Франція, Скандинавські країни, Нідерланди, Бельгія, Чехія. Вони продовжують жити за своїм планом і виконувати свої завдання.
Враховуючи це, пропоную наступне:
1. Мінімізувати інформаційне марення про «дива» від Трампа.
2. Сконцентруватися на подоланні внутрішнього безладу, об’єднанні нації та формуванні чіткого плану національного опору агресору.
3. Розширити співпрацю з країнами-партнерами: Великою Британією, Францією, Канадою, Японією, Скандинавськими країнами, Південною Кореєю.
4. Не ігнорувати адміністрацію Байдена, адже за його час ми можемо отримати значну військову та фінансову допомогу.
5. Підтримувати комунікацію з оточенням Трампа.
І насамкінець про виборчі «дива». Вам не здається, що сценарій американських виборів був апробований в Україні? Коли для нас «запропонували» двох кандидатів — «Паяца» і «Ліберала», а в Америці — «Шоумена» і «Демократку».
Ми бачимо, чим закінчився 2019 рік для України: хаос, руйнування інституцій, спроби встановити диктатуру. Щось подібне може очікувати й США.
Боже, бережи Україну і Америку.
Працюємо. Перемагаємо.
Павло Жебрівський
