21 січня виповнюється рік із дня загибелі Героя Небесної Сотні Юрія Вербицького, якого закатували 2014 року в околицях села Гнідин Бориспільського району. 22 січня, у День Соборності України, керівництво та громадськість м. Львова покладуть квіти до могили Героя України Юрія Вербицького, повідомляє прес-служба ЛОДА.
До річниці загибелі Героя Tvoemisto.tv зібрало п’ять фактів, про Юрія Вербицького.
Перегляньте також:
- Друге місце в Україні: ТНПУ лідирує за працевлаштуванням
- У Тернополі водій вантажівки наїхав на 47-річну жінку
Юрій Вербицький був дуже делікатною та толерантною людиною. На улюбленій футболці Юрія Вербицького був напис «Альпінізм проти злоби і ненависті». «Ходив на Майдан не на передовій стояти чи з кимось битися, а щоб кількісно підтримати. Також намагався налагодити контакт з опонентами через спілкування, вірив у силу слова. Отак ми ходили з одного кінця Майдану до іншого. Слідкували, щоб не було провокацій. Юрко умів вчасно втрутитися і спокійно та аргументовано все пояснити», – згадує київський друг Вербицького Роман Миханів, для видання nebesna.pravda.
Захопленням Юрія Вербицького були гори та альпінізм. Юрій Вербицький вперше побував у Карпатах ще у школі і відтоді гори зачарували його. В студентські роки він часто їздив не лише у Карпати але і в Крим та на Кавказ. Гори стали невід’ємною частиною його життя – увесь вільний час він проводив у горах, а в останній роки життя у мандрівки брав ще й свого домашнього улюбленця – собаку породи ердельтер’єр.
Юрій Вербицький мав перший розряд з альпінізму і неодноразово долав найскладніші маршрути на Кавказі. У 2007 році він зірвався з гори Дихтау в Кабардино-Балкарії. Його спускали з гори протягом двох діб. Травма не пройшла безслідно. Після цього випадку Юрій Вербицький кульгав. Однак, це не змінило його ставлення до гір, і альпінізму він не залищив, пишуть на сайті nebesnasotnya.in.ua.
Юрій Вербицький був вбитий через те, що він львів’янин. «.. нас із цим чоловіком, його звали Юрій, скрутили, побили і, кинули до чорного мікроавтобуса, який на великій швидкості рушив у бік лісу. Там нас спочатку разом допитували з елементами насилля, а потім розтягнули по різних кінцях лісу і обробляли окремо. Я лише чув, що дуже сильно пресують цього Юрія. Чому його, а не мене? Бо він, виявився зі Львова, а для цих людей, за їхніми ж словами, це особлива каста ворогів. Тому за нього взялися, так би мовити, найбільш охочі люди. Мною, порівняно з ним, практично не займалися. Все це тривало хвилин 40, годину. Потім нас знову погрузили в автобус і кудись відвезли з мішками на голові», – сказав Юрій Луценко, якого було викрадено разом із Юрієм Вербицьким.
Юрій Вербицький був далеким від політики. Поїхати на майдан його спонукала його відчуття справедливості. Один із товаришів-альпіністів зазначив: «він був далеким від політики, але казав, що не може стояти осторонь, коли робиться таке беззаконня. Казав: «Я маю бути там».
