Христос воскрес із мертвих!
Смертю смерть подолав,
Смертю смерть подолав,
І тим, що в гробах, життя дарував!..
Московські зайди нищили українців не лише за любов до Батьківщини, за культуру та традиції, а й за віру в Господа… Проте традиція Великодня навіть у лещатах тоталітаризму залишалась, на диво, живучою. Найбільша кількість вірян відвідувала храми саме на Великдень. У звіті від 2 травня 1948 р. республіканський уповноважений у справах Церкви зазначав, що на Великдень усі церкви були переповнені людьми, вони не могли вмістити всіх охочих туди потрапити. Натомість за підрахунками істориків у другій половині 1940-х – у середині 1950-х на Великдень українські церкви щорічно відвідували приблизно 7–9 мільйонів вірян.
Мабуть, всі чули про Кенгірське повстання у ГУЛАГу, одним з лідерів якого був уродженець Підволочищини Михайло Сорока, що змусило радянську владу пом’якшити умови утримання і надалі узагалі закрити табір. Та мало хто знає, що протест розпочався після того, як наглядачі розстріляли українських в’язнів за привітання «Христос Воскрес!».
…70 років тому, 15 травня 1954 року, колону жінок вели з нічної зміни на цегельному заводі в зону. Назустріч їм паралельною дорогою йшли на роботу чоловіки, які привіталися: «Христос Воскрес!». Жінки відповіли: «Воістину Воскрес!». Один із конвоїрів Калімулін полоснув автоматною чергою по чоловічій колоні – 13 в’язнів було вбито відразу, п’ятеро з 33 поранених померли потім у лікарні. Звістка про цей випадок збурила концтабір і стала початком масштабного повстання, яким керували засуджені бійці ОУН та УПА. Повстання було жорстоко придушене 26 червня 1954-го за допомогою армії із застосуванням танків. Життя 700 в’язнів стали розплатою за віру та 40 днів волі.
Жертви, жертви… Скільки лиха наробили й продовжують чинити москвити-ординці… Як тут не загадати «Заповіт Симона Петлюри» («Страсний Тиждень», 1926 р.).
«Як будете в церкві на 12 Євангеліях, слухатимете Слово Боже про Страсті Христові, як будуть носити святу Плащаницю біля церкви, як співатимуть радісне «Христос Воскрес!» – згадайте про мучеників України. Згадайте про всіх, кого розстріляли большевики; згадайте й про тих, хто зі зброєю в руках боронив нашу рідну Землю від московських катів й своїх юд-запроданців; згадайте і помоліться за них!
Не за горами кари час. Воскресне наша Україна, скине з себе московсько-большевицьке ярмо!
Не забувайте про мучеників і праведників наших!
Не забувайте про невинну кров і готуйтесь до помсти над ворогами, що не дають жити нам по людському!»…
