Скарби королеви Бони у Кременці: які монети можуть приховувати підземелля старовинного замку

Кременецький замок є однією з найвідоміших історичних пам’яток Тернопільщини та символом міста Кременця. Його руїни височіють на Замковій горі, яку місцеві жителі називають горою Бона. Звідси відкривається панорамний краєвид на місто, а сама фортеця вже багато століть залишається місцем, пов’язаним із численними переказами та легендами.

Про історію замку, його підземелля та можливі скарби королеви Бони Сфорци розповіли у Музеї грошей Національного банку України.

Королева Бона володіла Кременецьким замком 20 років

Історія фортифікаційних споруд на Замковій горі сягає середньовіччя. Дослідники припускають, що перші кам’яні укріплення тут з’явилися ще в другій половині XIV століття за наказом польського короля Казимира. Подальші перебудови замку відбувалися у XV-XVII століттях.

У 1536 році польський король Сигізмунд І Старий передав Кременецький замок своїй дружині Боні Сфорці. Королева володіла ним протягом 20 років. За цей час фортецю кілька разів перебудовували та зміцнювали.

Особливістю середньовічного Кременця була система підземних ходів і сховищ. У ті часи міста постійно перебували під загрозою нападів, тому підземелля використовували для зберігання майна та захисту. За інформацією Музею грошей НБУ, місцеві мешканці й комунальні служби досі періодично виявляють провали, які ведуть до підземних споруд.

Легенда про скарб, захований у замковій криниці

Один із найвідоміших переказів Кременця розповідає, що королева Бона залишила у підземеллях замку незліченні багатства. Нібито вхід до таємного сховища починається з криниці, викопаної на території фортеці.

За легендою, ця криниця ніколи не мала води, оскільки приховувала прохід до підземного тунелю.

Переказ стверджує, що знайти скарб може лише молодий юнак, який у Великодню ніч опівночі спуститься до криниці. Там йому має з’явитися дух королеви Бони та передати ключ від сховища зі скарбами.

Однак існує умова: юнак повинен встигнути повернутися до того, як дзвони проб’ють дванадцять разів. Інакше вхід до підземелля зачиниться, а шукач скарбів залишиться там назавжди.

Звісно, це лише легенда, яка не має документального підтвердження. Скарби королеви Бони досі не знайдені.

Які монети могли зберігатися у скарбниці королеви

У Музеї грошей Національного банку України пояснюють, що визначити можливу належність знайденого скарбу до часів Бони Сфорци допомогли б насамперед самі монети.

Йдеться про грошові одиниці, які перебували в обігу на західноукраїнських землях у першій половині XVI століття.

Серед них могли бути:

• Гроші, півгроші та тернарії, карбовані на монетних дворах Королівства Польського і Великого князівства Литовського.
• Угорські денарії.
• Празькі гроші з Богемії.
• Талери та золоті цехіни, які також перебували в тогочасному грошовому обігу.

Важливою ознакою таких монет була б дата карбування. За поясненням музейників, вони мали б бути виготовлені не пізніше 1556 року, коли завершився період володіння королевою Кременецьким замком.

Як приклади грошей тієї епохи у музеї наводять срібний гріш 1538 року, викарбуваний у Гданську за правління Сигізмунда І Старого, а також тернарій 1527 року з Краківського монетного двору.

І хоча історія про заховані багатства королеви Бони залишається лише переказом, вона й сьогодні привертає увагу до Кременця та його середньовічної історії. А старовинні монети допомагають краще зрозуміти, якими грошима користувалися мешканці міста майже п’ять століть тому.