Скарб з Тернопільщини в Музеї Кракова
Збруцький ідол є однією з найбільших археологічних знахідок, що була виявлена на Тернопільщині, в річці Збруч, неподалік від Гусятина. Цей вапняковий стовп, що має висоту 2,57 метра, був вирізьблений в епоху слов’янського язичництва і є важливою пам’яткою, що відображає релігійні уявлення того часу.
Ідол зображує слов’янського бога Світовида, одного з головних божеств у слов’янській міфології, яке зображене з чотирма обличчями, кожне з яких звернене до однієї з чотирьох сторін світу. Така композиція символізує всевидюще око бога, який спостерігає за всіма сферами життя.
Ідол має не лише релігійне, а й мистецьке значення, оскільки на ньому вирізьблені орнаменти та різьблення, що додають йому великої естетичної цінності. Структурно він поділений на три яруси, кожен з яких символізує різні сфери існування, відповідно до уявлень слов’янських язичників.
- Нижній ярус (Нав) зображує підземне царство мертвих. На цьому рівні можна побачити вусатого чоловіка, який тримає верхні яруси. Цей образ вчені часто асоціюють з Велесом — богом смерті та підземного світу, який був важливою постаттю в слов’янському пантеоні.
- Середній ярус (Яв) представляє світ людей, який у слов’янській міфології був відображенням земного життя. Тут вирізьблені дві жінки та двоє чоловіків, які тримаються за руки, утворюючи хоровод. Цей образ символізує єдність людства, його взаємозв’язок і гармонію, а також єднання всіх сторін світу, представлених на ідолі.
- Верхній ярус (Прав) — це божественний світ. На ньому зображені кілька ключових богів слов’янського пантеону. Зокрема, на лицьовій стороні — Мокоша, богиня родючості та долі, яка тримає ріг, символізуючи багатство і благополуччя. Збоку можна побачити Ладу, богиню шлюбу та любові, яка тримає перстень. На протилежному боці вирізьблений Перун, бог грому, блискавки та війни, що є втіленням мужності і сили. Біля нього також є зображення коня та меча. Дажбог, бог сонця і родючості, розташований поруч з Перуном і Ладою, і є важливим символом для слов’ян-землеробів, оскільки він уособлював життєдайну силу сонця і сприяв родючості землі.
Збруцький ідол є не лише релігійною пам’яткою, а й важливим культурним артефактом, який відкриває нам світогляд і вірування давніх слов’ян. Після прийняття християнства багато язичницьких символів і предметів, таких як цей ідол, були знищені або заховані, ймовірно, щоб уникнути їх руйнування. Існує припущення, що цей ідол міг бути захований в річці Збруч саме після того, як християнство стало домінуючою релігією на цих землях.
Спочатку Збруцький ідол був встановлений на подвір’ї графа Потоцького, однак через протести робітників, які протестували проти язичницької символіки, ідол був переміщений. У 1851 році, після подорожі до Кракова, ідол потрапив до Археологічного музею, де і зберігається досі. Спочатку він виставлявся в бібліотеці Ягеллонського університету, а згодом його перемістили до основного приміщення музею на вулиці Senacka 3. Сьогодні Збруцький ідол є однією з основних туристичних атракцій Кракова. Крім того, копії цього ідола можна побачити в Україні, зокрема у Львові, Києві, Тернополі та Гусятині, що дозволяє зберігати зв’язок між історією та сучасністю.
