Сім архиєреїв УГКЦ вшанував пам’яті владики Михаїла Сабриги та жертв ракетного удару у Тернополі поминальною молитвою

22 листопада в Архикатедральному соборі Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці м. Тернополя відбулася поминальна Архиєрейська Свята Літургія з нагоди 85-річчя від дня народження слуги Божого, владики Михаїла Сабриги, першого єпарха Тернопільської єпархії. Богослужіння очолив архиєпископ і митрополит Львівський Ігор Возняк, у співслужінні шести архиєреїв УГКЦ, які цього дня з’їхалися до Тернополя, щоб у спільній молитві вшанувати пам’ять покійного владики та жертв ракетних обстрілів.

Разом із владикою Ігорем співслужили:

• архиєпископ і митрополит Тернопільсько-Зборівський Теодор Мартинюк,
• архиєпископ-емерит Василій Семенюк,
• єпарх Бучацький Дмитро Григорак,
• екзарх Луцький Йосафат Говера,
• єпарх Кам’янець-Подільський Іван Кулик,
• єпископ-помічник Тернопільсько-Зборівський Володимир Фірман.

Проповідь митрополита Ігоря: про вірність у служінні та силу Божого слова

У своїй проповіді митрополит Ігор звернув увагу на духовні уроки, які подає нам Святе Письмо та життя владики Михаїла. Владика Ігор, цитуючи святого апостола Павла, наголосив на небезпеці фальшивого вчення і на потребі залишатися вірними Христові “в чистоті та простоті серця”. Він звернув увагу і на ті труднощі, які апостол Павло переживав у своїй місії – переслідування, непорозуміння, внутрішні випробування.

“Апостол не здався, бо цілковито довірив себе Господові”, – підкреслив митрополит.

Говорячи про владику Михаїла, він відзначив його як великого проповідника, глибокого богослова, людину молитви та покори. Проповіді владики, які часто тривали понад пів години, вірні слухали із захопленням, адже він щоразу відкривав перед людьми красу Божої істини.

Під час проповіді кир Ігор окреслив ключові моменти із життя владики:

• Владика мав виразний художній талант, який проявився ще з дитинства.
• Він навіть намагався вступити до Львівської Академії мистецтв, але через відмову виконати ідеологічне завдання радянської влади його не прийняли.
• Господь обрав для нього інший шлях – шлях служіння Церкві в умовах переслідування.
• У 1971 році він склав чернечі обіти у Чині редемптористів.
• У 1974 році прийняв священничі свячення від архиєпископа Володимира Стернюка – у повній таємниці, у роки підпілля.
• Працював робітником у книжковій крамниці у Львові, де потайки сповідав та духовно скеровував людей.
• Переживав постійні виклики з боку КДБ – обшуки, допити, погрози.
• 11 жовтня 1986 року став єпископом, але через підпільні обставини про це знало дуже мало осіб.
• З відродженням УГКЦ його служіння стало відкритим, і святий папа Іван Павло ІІ утвердив його єпископом Тернопільської єпархії.
• Люди любили владику за простоту, людяність, духовну глибину та жертовність.

Владика відійшов у вічність у 2006 році, у 66 років, залишивши після себе приклад вірності Богові, талант проповідування і любов до Церкви.

Подячне слово митрополита Теодора Мартинюка

Після завершення Літургії до присутніх звернувся архиєпископ і митрополит Тернопільсько-Зборівський Теодор Мартинюк. Він наголосив на тому, що сьогоднішня молитва є знаком не лише пошани до владики Михаїла, а й знаком нашої спільної віри та взаємної підтримки у час війни.

“Ми згадали наших рідних і мешканців міста, які загинули під час ракетних атак. Ми віримо, що владика стоїть перед Божим престолом і молиться за нас у ці тривожні дні”, – підкреслив митрополит.

Він подякував усім архиєреям, які прибули до Тернополя, а також висловив особливу вдячність митрополитові Ігорю, який очолив богослужіння і поділився духовним словом. Окрему подяку митрополит Теодор скерував на адресу пані Наталії та Олега Кіналів, які організували спецпогашення пам’ятної марки, присвяченої 85-річчю від дня народження владики Михаїла Сабриги.

Відтак відбулася спільна заупокійна Панахида та спецпогашення пам’ятної марки. Цим богослужінням у Тернопільсько-Зборівській архиєпархії завершився Тиждень вшанування пам’яті слуги Божого, першого єпарха Тернопільської єпархії Михаїла Сабриги.