За сім кілометрів південніше Гусятина, що в Тернопільській області, розташувалося невелике село Сидорів. Серед багатьох інших це село виділяється тим, що тут розташувався один з найкрасивіших замків України — Сидорівський замок.
Перегляньте також:
- Тернопіль на фронті втратив Героя Артема Кириченка
- Оновлений графік вимкнення світла у Тернополі та області 4 грудня
Тут, в Сидорові, свого часу розташовувався родовий маєток сім’ї Калиновських. Саме тут, на острівці, який омивається з трьох сторін річкою Суходіл, у 1640 році гетьман Мартин Калиновський спорудив замок з піщанику і вапняку. Спочатку споруда мала сім веж. До сьогодні збереглися внутрішні і зовнішні стіни північно-західної частини, яка свого часу виконувала роль основного оборонного вузла. Дійшла до наших днів і південна бастея з арочним отвором в’їзду, над яким укріплена кам’яна плита з вказівкою дати заснування замку. Над в’їзними воротами в західній вежі видно вирізані в камені герби магнатських родів Калиновських і Тарновських. Ще однією прикрасою вежі є величезна кам’яна плита, з написаною на латині історією Сидорівського замку.
Події 1672 року перервали історію Сидорівського замку як оборонної споруди. Турецькі війська, що напали на край, фактично зруйнували замок. Його відновили приблизно у 1738 році. З невідомих причин замок на початку XIX століття був проданий Ігнатію Райгерту, сім’ї якого він належав до 1941 року. Проте ще до продажі, у 1730 році в Сидорово був побудований Домініканський костел. Обитель продовжила традицію сім’ї Калиновських будувати щось, подібного до чого немає. У плані Домініканський костел подібний до герба «Калинова», на честь Калиновських — стріла на лукові з двома зірками. Наконечник стріли — це вівтарна частина, лук — пресвітер, а зірки — це дві дзвіниці. Сьогодні від минулої краси зберігся лише наскрізь проржавілий скелет органу, залишки дерев’яних вівтарів.
Отже, у 1840 році Пайгерти, що купили замок у Калиновських, будують посеред великого саду новий двір, оскільки старий замок не був придатний для житла. Колись в його стінах була зібрана величезна бібліотека. На жаль, силами «поціновувачів» історії від книг, антикварних меблів і розкішної паркетної підлоги не залишилося і сліду. Останні представники прізвища Пайгерт не захотіли турбуватися про родове гніздо і незабаром замок був покинутий. Час і військові дії Другої Світової війни довершили почате руйнування замку. Сьогодні обидва двори дивляться з висоти плато на сучасних жителів Сидорова і благають своїми порожніми ямками-вікнами про допомогу. Але, на жаль, поки крик залишається без відповіді. Вулички села усі також сонні і безлюдні.
