Шопінг, туризм і війна
Понеділок. Трамп, після азійського шопінгу, шукає телефон, щоб позвонити Путіну. «Стамбульська здибанка» його 2–3 менеджерів закінчилася так, як і мала закінчитися. Фарс і танці з бубнами навколо Трампа не вразили самого Трампа. Його увагу захопив пишний прийом в арабських країнах та кортеж дівчат-танцювальниць, що вітали його фієрією довгого волосся. Трамп, далекий від розуміння національних історій та символів, відчув себе у своїй тарілці конкурсів Міс. Наступного разу йому замовлять, мабуть, «Тропікана-клаб» по-кубінськи.
Та блазнів вистачає і у нас. Пройшов черговий тиждень, як лідор Банкової і 5–6 менеджерів займаються політизованим туризмом. Чим би вони тішилися, аби не займатися наведенням порядку в країні.
Іншим «новим викликом» його наздоганяє новий «шоу-глашатай», фонтануючи заявами про неправомірні дії ТЦК. А для унормування мобілізації пропонує — змінити форму одягу «бусифікаторів»… Він веде блоги і стріми з Євроради чи українського парламенту, але не має депутатського часу подати законопроєкт зі справедливою моделлю мобілізації.
Водночас не забуваємо, що і Верховний головнокомандувач несе персональну відповідальність за безлад, який коїться під час мобілізації…
Та ні один, ні другий не створюють робочу групу, яка б розробила алгоритми та моделі не «людоловства», а мотиваційно-примусової мобілізації, так потрібної країні і особливо війську.
Наступне. Заява комбата 47-ї окремої механізованої бригади Олександра Ширшина. Він піднімає пласт проблем у війську, які насправді існують, і давно. У нас справді «бездарних» генералів достатньо. Є неймовірні командири, але є й бездарі, яких призначають через ОПу, яким дають генеральське звання через ОПу, яких «обілечують» звідти ж. Є досить втручань у ведення бойових дій, зокрема на Курському напрямку, що тягне за собою страшні людські втрати. Тривожить, що зараз знову почнуть карати невинних, а нагороджувати непричетних.
Водночас не забуваймо, що за ситуацію у війську несе персональну відповідальність Верховний головнокомандувач. Присвоюючи генеральське звання чи підписуючи призначення на ту чи іншу бригаду, ОТа формує політику і результати у воєнній сфері.
Уявіть собі, що ви — керівник підприємства. А вам призначають заступників, начальників відділів, не узгоджуючи з вами, і ці люди підзвітні не вам, а тим, хто їх призначив. Як ви будете керувати таким колективом? Чи зможете досягти результатів, які запланували?
Лідор Банкової став зовсім тефлоновим: до нього нічого не пристає. Корупція, яка просякла всі пори нашого життя, передусім у військовій сфері, — ніби не має до нього жодного стосунку. Людоловство ТЦК — не його. Призначення невігласів — не його. Відсутність Генерального прокурора — не його. Непрацюючий Конституційний Суд — не його. Відсутність дієздатного парламенту і Кабміну — теж не його. Чому так?
В Україні ще жодного президента не було, на якого б не покладали відповідальність за безлад у країні. За 34 роки незалежності ще жоден президент не мав такої повноти й монополізації влади, як нинішній. У кожного — починаючи з Кравчука, Кучми, Януковича, Ющенка, Порошенка — була дієва, реальна опозиція. Вони формували коаліційні уряди, але відповідали перед громадянами — влада відповідала. А тепер, маючи монобільшість у парламенті, фейковий уряд і повну монополію на інформаційний ресурс, лідор Банкової не несе відповідальності у свідомості людей.
Пазли «людоловів з ТЦК», заява Ширшина, «яйця по 17», чорні діри корупції, призначення «невігласів» і кадрове нищення інституцій держави — мають скластися в єдиний пазл. Має зʼявитися усвідомлення: за все це передусім відповідає лідор. І досить дорікати тим, хто за нього проголосував — це вже не несе жодного навантаження. Нині треба дорікати тим, хто досі не усвідомлює, що відбувається.
Треба усвідомити, що лідор і його балаган — професійно недієздатні, і що за їхніми діями й бездіяльністю стоять страшні жертви країни — людські, матеріальні, духовні. Це має стати викликом для України й української нації.
Зупиніться. Міркуйте. Досить захоплюватися шоуменами. Почнімо складати й відповідати за своє майбутнє — своє, своїх нащадків, країни й нації. Обираймо Україну — вольність, можливості, заможність. Час обирати: терпіти тиранію чи нищити ворога?
Переможемо.
Павло Жебрівський