«Що б не сталося, я прибіжу»: тернопільський гвардієць розповів про роботу бойового медика

Артем Литовченко з позивним Шприц — санітарний інструктор тернопільського підрозділу 2 Галицької бригади Національної гвардії України. Нині він відповідає за здоров’я військовослужбовців, проводить навчання та супроводжує поранених під час лікування.

Про це повідомили у 2 Галицькій бригаді Національної гвардії України.

Обрав військову медицину ще до повномасштабної війни

Медицину Артем обрав свідомо. Після здобуття фахової освіти він пішов на строкову службу до Національної гвардії та одразу почав готувати документи для укладання контракту.

«Мене завжди цікавила медицина. Я розумів, що це та справа, у якій можу бути максимально корисним людям. Коли потрапив до Національної гвардії, зрозумів, що хочу залишитися саме тут. Для мене це були елітні війська, і я пишаюся тим, що став частиною великої гвардійської родини», — розповів Артем Литовченко.

У 2022 році він уперше вирушив на фронт. На Донеччині служив стрільцем-санітаром і разом із піхотинцями утримував позиції.

«Медик не має права втратити самовладання»

Перед першим виходом на передову Артем прокручував у голові десятки можливих сценаріїв. Водночас намагався не показувати хвилювання, адже присутність медика додавала впевненості іншим військовим.

«Коли поруч із військовими є медик, вони почуваються впевненіше. А я розумів, що не маю права втратити самовладання», — згадує гвардієць.

Найважчою для нього стала служба на Покровському напрямку, де російські війська активно застосовували FPV-дрони та авіаційні бомби.

Побратими знали, що медик завжди прийде на допомогу

За словами Артема, постачання їжі, води та боєкомплекту було організоване належним чином, тому військові могли зосередитися на виконанні завдань.

Найважчим залишалося усвідомлення відповідальності за життя побратимів.

«Вони покладаються на тебе і знають: що б не сталося, я прибіжу, допоможу і зроблю усе можливе, щоб урятувати. Саме ця відповідальність найбільше мотивує постійно навчатися і вдосконалювати свої навички», — зазначив бойовий медик.

Позивний Шприц йому дали побратими. Артем наголошує, що гумор на війні допомагає долати страх і витримувати найскладніші моменти.

Він пригадує, як 31 грудня підрозділ зайшов на позиції, а вночі військовим дроном передали подарунки.

«Побратим тоді подивився на пляшку з новорічними оленями і сказав: “Святкові олені тут — це ми”. Навіть у найважчих умовах ми знаходили сили посміятися», — розповів Артем.

Передає бойовий досвід іншим військовим

Сьогодні Артем Литовченко не лише надає медичну допомогу нацгвардійцям, а й навчає інших військовослужбовців домедичної допомоги. Такі заняття він проводить кілька разів на тиждень.

Після завершення війни гвардієць планує повернутися до цивільної медицини. Він мріє працювати у бригаді екстреної медичної допомоги та переконаний, що бойовий досвід і стресостійкість допоможуть йому рятувати людей у мирному житті.

«Хочу звернутися до цивільних медиків, які вагаються, чи вступати до війська. Ви нам дуже потрібні. Медики потрібні не лише на передовій. Вони необхідні у стабілізаційних пунктах, госпіталях, медичних ротах. Чим більше буде медичних фахівців, тим більше життів вдасться врятувати і тим більше українських захисників повернуться додому до своїх родин», — підсумував Артем Литовченко.

Відео: Телеканал Тернопіль 1.