Лемки-українці, які споконвіку жили на Карпатських полонинах.
На чистий четвер лемкині мали спекти одну велику паску та написати копу писанок. Копа – це 60 писанок!
Писали їх по варених яйцях. Написати таку кількість писанок могли лемкині – завдяки особливому стилю письма – восковими крапельками.
Перегляньте також:
- Чорна звістка для Тернополя: загинув боєць Віталій Бабій
- “На щиті” додому на Тернопільщину повертається захисник Дмитро Самосюк
Крапельки легко перетворюється у промінчик з якого складаються усі лемківські письмена.
Та і спеціального інструменту не потрібно, навіть сірничком, паличкою можна писати. Накладали воскові символи та ставили у холодний фарбуючий розчин майже на добу.
Фарбували в відварі цибулі, сіна, бузини… Писанка мала несла свою сакральну інформацію для того, кому дарувалася. Тому кожен знак на писанці це символ.
Заквітчана писанка – дітям на здоров’я, писанка з безкінечниками-віночками – дівчатам, щоб були гарні та подобались хлопцям.
Ластівки в’ють навесні гнізда, тому писанка з ластівками, птахами мала допомогти створити сім’ю. Чоловікам, хлопцям – дуби та дубові листочки, батькам дерева.
Після того, як силою заставили у 1944-47 роках покинути лемків свої домівки, які залишились на території Польщі, усі свої традиції довелося збирати по крихтам.
У незалежній Україні створені були перші “Товариства Лемківщині”, їх мета відновлювати та зберігати усі традиції, що тисячоліттями створив їх народ.
Сьогодні один з напрямів – спілкування з дітьми, з молоддю: разом шиють бісером, разом пишуть писанки.
Для передачі своїх знань та збереження традицій лемки-писанкарі вже вдруге зібрались на Великодній семінар-конкурс “Лемківська писанка – 2016”, що пройшов 23 квітня у скансені “Лемківське село”, неподалік міста Монастириська.
Славетні майстри приїхали з різних міст – зі Львова Марія Янко, з Яремчі – Ольга Кашевко, з Теребовлі – Петро Данилюк, з Бучача – Зіновій Пеньонжик, з Івано-Франківська – Анна Кирпан, з Монастириська Анізія Штельма. Кожен привіз з собою команду дітей – переможців місцевих конкурсів. Приїхали команди з Тернополя, на чолі з Олександром Венгриновичем та Ларисою Сорокою, з Бережан разом з Галиною Проців. Гостям свята пощастило побачити, як освячують придорожню пару лемко та лемкиню, високих більше ніж два метри вирізблених з столітньої липи. Діти з фольклорного ансамблю “Ґречні фраїрки” подарували справжній кривий танок та віночок пісень, що співають та танцюють на лемківських Великодніх гаївках. Кожен мав можливість пізнати секрети лемківської писанки, адже майстри щиро ділились своїм вмінням на першому поверсі, тоді, як на другому юні писанкарі та писанкарки писали свої писанки. 60 учасників – це 60 писанок. Вибрати найкращі тяжка праця. Діти до 10 років, від 10 до 14, діти старші 14 років. Переможців чекали призи та грошові премії. Відзначались також писанки шкрябанки та писанки з бсеру. Приємно, що вдруге у своїй номинації перше місце віддали тернополянці 17-річній Катерині Семенець, а одну з номинацій “Найкращий керівник” – її мамі та наставниці Тетяні Семенець. Усі писанки діти залишили для музею.
На нагородженні директор музею сканесену “Лемківське село” Михал Тиханський запросив усіх долучатися до подій, які відтепер проводитимуться щоквартально. Влітку чекає фестиваль “Лемківська Ватра”, восени “Лемківські обжинки”, взимку “Лемківське Різдво”, а навесні третій Великодній семінар-
