14 жовтня православні та греко-католики відзначали велике свято Покрови Пресвятої Богородиці. Напередодні цієї дати “Обозреватель” звернувся до представників Церкви з проханням роз’яснити українцям, що необхідно робити, щоб війна на сході країни припинилася, і в нашій державі настав мир.
Перегляньте також:
- «Веселі канікули з Богом» у Дністровському каньйоні: для дітей влаштували розваги
- У селі біля Тернополя затримали снайпера
Як розповів “Обозревателю” протоієрей Української Православної церкви Георгій Коваленко, щоб війна припинилася, українцям треба молитися. “Можна повернутися до Константинополя, адже завдяки молитві місто вдалося відстояти”, – сказав священик, нагадуючи про свято Покрови.
Якщо ж у вас загинули рідні, то треба молитися за упокоєння їхніх душ, а не проклинати тих, хто вбив. «Якщо в момент молитви за упокоєння душі загиблого в вашій душі оселяться зло і ненависть, кому від цього стане легше? Нікому. Ви, навпаки, повинні бути тими, хто не тільки молиться за упокоєння душі своїх рідних, а й тими, хто молиться за людей, які продовжують захищати свій народ і свою землю», – підкреслив протоієрей.
Для того, щоб заспокоїти свою душу, за словами Коваленко, рідним загиблих треба читати Псалтир. Додатково можна надавати допомогу армії, допомагати біженцям, переселенцям і творити добрі справи. Благодійність допоможе як упокоєнню душі загиблого, так і заспокоєнню душ рідних.
“Злом і ненавистю не поможемо ні загиблому, ні його душі. А ось своїй душі можемо нашкодити “, – на закінчення сказав Коваленко.
На думку пастора львівської Церкви Армії Порятунку Руслана Зуєва, українці зараз намагаються робити все, щоб на сході був мир. “Ми показуємо своєю поведінкою, що дотримуємося перемир’я і мінські домовленості. Ми ставимося до російським військовополоненим лояльно і сіємо всюди світ. Адже, як сказав Господь, що посієш, те й пожнеш “, – зазначив Зуєв. Звичайно, треба молитися і треба прощати. Крім того, за словами Зуєва, під час проповіді, треба вчити людей тому, щоб вони проявляли милосердя.
“Зараз багато хто, в тому числі і служителі Церкви, дуже агресивно налаштовані проти ворога. Я вважаю, що треба постаратися цю ситуацію вирішити мирно, не пускати в хід зброю. Треба бути максимально налаштованим на світ. У нас і так сотні загиблих. Зрозуміло, що у відповідь сіється зло і ненависть, але треба намагатися себе від цього утримати. Звичайно, якщо ворог буде стояти біля мого будинку, то я не буду просто молитися і говорити, мовляв, хлопці, підіть. Я візьму зброю і піду, як чоловік, як глава сім’ї, його захищати. Але в масштабах ситуації в країні я закликаю всіх до миру “, – підкреслив пастор.
На думку Зуєва, якби люди в обох країнах зібралися в один і той же час в храмах і молилися про збереження миру – загиблі є з обох сторін – то тоді, можливо, сталося б диво, і війна закінчилася б, як це було в Константинополі . Тоді, коли жителів міста захистила Богородиця, яка спустилася до них з небес.
Як розповів “Обозревателю” протоієрей, кандидат богослов’я, священик УПЦ Київського Патріархату Євген Заплетнюк, щоб перемогти, в українців є три важливих складових.
“Перший аспект – духовний. Зрозуміло, що ця війна повинна нас чомусь навчити. Чим швидше навчимося, тим швидше вона припиниться. Мабуть, зараз найкращий, унікальний час молитися про перемогу, згадуючи Заповіді Господні. Наприклад, Заповідь: “Шануй свого батька та матір свою, щоб довгі були твої дні на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі”. (Вихід 20:12) “, – сказав Заплетнюк.
Другий аспект – війна вчить нас справжньому патріотизму. Той, хто думає залишатися людиною, люблячи чужу країну, чужих людей, при цьому розстрілюючи своїх, спалюючи власні міста і села, довго жити не може, бо його життя й існування суперечить волі Господньої.
“Цей аспект практичний. Кожен адекватна людина має робити все можливе, щоб у власних умовах працювати для перемоги. Треба розуміти, що державна скарбниця пішла на Ростов і в офшори. Якщо ми хочемо швидкої перемоги над окупантом, то не можна просто сидіти перед телевізором і нервувати. Не можете воювати? В’яжіть солдатам шкарпетки. Не вмієте в’язати? Посилайте смс на номер 565, тільки не сидіть “, – підкреслив священик.
Нині в нашій країні виникло сильне волонтерський рух – активісти організувалися, щоб зробити життя бійців хоч трохи комфортніше. За словами Заплетнюка, будь-хто може до них приєднатися.
“Третій аспект – війна це не лише мова зброї, а й мова політиків. Тому кожна людина, яка досягнула повноліття, повинна подумати про те, наскільки відповідально вона ставиться до власного вибору політиків. Пам’ятайте, що зараз ми маємо десятки вбитих і поранених, а в той же час буквально тисячі людей голосували за Дарта Вейдера на виборах мера міста! У цих смертях, в першу чергу винні всі ті “хороші люди”, які голосують або жартома, чи за запеклих негідників і злочинців. Дивіться, кого обираєте, щоб вже завтра вони не привели у ваш будинок окупантів “, – зазначив протоієрей.
Що стосується родичів загиблих, то пробачити вбивцю, на думку Заплетнюка, це все одно, що зробити подвиг. “Пробачити вбивцю близької людини – це означає перервати ланцюжок того зла, яку свідомо чи несвідомо почала інша людина. Тобто – перемогти зло добром. Вам зовсім не обов’язково цілувати руки вбивці. Зате ви зобов’язані, як християнин, відпустити цей випадок в руки Божого Правосуддя. Якщо ви вірите в Бога, ви повинні вірити і в те, що в нашому житті немає випадковостей. Навіть самі жахливі, з точки зору сучасної людини, випадки кричущої несправедливості повинні чомусь нас навчити або хоча б змусити задуматися. Наприклад, про життя після смерті, про нашу готовність вже завтра дати звіт про те, як і заради чого ми жили. Величезне значення має наша молитва про тих, хто заподіяв нам зло. Чим більшу помилку зробив така людина, тим більше він сам потребує допомоги. Моліться і сповідайтеся перед священиком, щоб Господь влаштував ваше серце здатним гідно, по-християнськи і по-людськи, переносити всі життєві скорботи. Хай допоможе вам Христос! “- Сказав на закінчення наш співрозмовник.
Ольга Байвидович, “Обозреватель”.
