Міська влада не знає, в якому стані літак, яка вартість демонтажу чи ремонту. І взагалі на утримання пам’ятника грошей не виділяли. Час від часу довкола літака відбувається публічна колотнеча, тож питання вже варто вирішити, але не владі, а громаді
Рішення про демонтаж літака біля парку Нацвідродження ухвалили ще в 90-х. Так, вочевидь, пришвидшували відхід від радянського минулого. Однак зняти споруду так і не змогли.
Перегляньте також:
- Тернополян навчатимуть як боротися зі стресом
- Викрили посадовців ЗСУ, які «переплатили» 27 млн бюджетних грн на закупівлі запчастин до бойових літаків
Зараз пам’ятник у поганому технічному стані- це три роки тому встановила спеціальна комісія.
Літак – не символ СРСР
Тож питання “що робити з МІГом: демонтувати чи відремонтувати?” — відкрите.
На початку місяця чимало тернополян обурило повідомлення у місцевій пресі про демонтаж літака. Така інформація вийшла з міської ради, де обговорювали реалізацію Закону “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”, який набрав чинність.
– Щодо літака на “Східному”, то комісія не вважає його символом СРСР, – повідомив заступник начальника управління містобудування, архітектури та кадастру міської ради Вадим Захарчук. – Але демонтувати його потрібно через технічний стан. Після демонтажу пам’ятник передадуть або в музей старої техніки у Києві, або створимо у Тернополі зону для такої техніки.
Чи варто демонтовувати, а чи, може, краще літак відремонтувати та залишити, ми запитали у читачів. Питали по-різному – через голосування, опитування на сайті та у соцмережах. Водночас з’ясовували у міської влади, який технічний стан пам’ятника, скільки йде з бюджету на його утримання, в яку суму обійдеться демонтаж чи ремонт. “Каменем спотикання” у дискусіях щодо пам’ятника та його існування є земля під ним та довкола.
Чимало читачів пишуть, що літак захищає тернопільську землю від забудови. Справа в тім, що під час затвердження меж парків у 2012 році близько 50 сотих чомусь опинилися за лініями захисту. Офіційно там не парк. Може здатися, що загроза “притягнена за вуха”, якби не ситуація у Старому парку. Там, нагадаємо, міська рада рішенням від 2011 року дала дозвіл комунальному підприємству фірмі “Тернопільбудінвестзамовник” на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею до 0,30 га під будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудинковими приміщеннями громадського призначення.
Минулого року влада навіть намагалась звільнити землю, передавши частину старої техніки на ремонт, а потім у зону АТО. Задум щодо техніки, “яка вже купи не тримається” висміяло чимало військових і тернополян. Реалізувати намір не вдалось. Тому загрози землям, які тернополяни вважають парком, – реальні.
“Має несвятковий вигляд”
Створили пам’ятник біля входу у парк “Березовий гай” (нині Національного відродження – прим. авт.) у 1972 році. Його архітектор – Едуард Гронський, той самий, який керував розбудовою повоєнного Тернополя і “сльози якого течуть” у фонтані “Каскад”. Після становлення незалежної України, 12.03.1992 року, виконавчий комітет міської ради прийняв рішення, яким зняв із державного обліку пам’ятників міста “Пам’ятник бойової слави “Літак МІГ-17” та погодив демонтаж. Тим же рішенням, до слова, погодили й зняття танка на площі Перемоги.
Та якщо демонтувати танк змогли, а постамент розбили, то до літака руки не дійшли – через технологічну складність та брак коштів намір відклали. Провести демонтаж хотіли у 2010 році силами Державного музею авіації, який просив літак для експозиції. Проте тоді “за” проголосувала меншість депутатів. Можливо, через позицію людей, які готові були боронити пам’ятник. У 2012 році міська влада створила комісію, до якої ввійшли посадовці міської ради та комунальних підприємств. Комісія провела обстеження пам’ятника, висновки записала в акт обстеження.
“Візуальним оглядом встановлено, що постамент архітектурно-монументальної композиції, який виконаний у залізобетонному варіанті, перебуває без оздоблення з частковими виявами корозії бетону, має незавершений естетичний вигляд. Елемент переходу від залізобетонної конструкції до літака, що виконувався як підсвічений аналог вогняного потоку, пошкоджений і потребує заміни. Завершення композиції – радянський літак-винищувач МІГ не пошкоджений, проте враховуючи тривалий час відсутності обслуговування зовнішньої металевої обшивки, літак має несвятковий вигляд”, – йдеться в описовій частині акта обстеження. Крім того, там зазначено, що, судячи з технічної документації, об’єкт не є пам’ятником на честь визвольних подій, пов’язаних з “історичним минулим попередньої держави, історією України чи міста Тернополя”.
Висновки комісії невтішні: “При умові бажання збереження існуючої композиції необхідно виконати оздоблення постаменту природнім каменем площею до 250 кв. м., провести заміну елементів переходу постаменту до металевої поверхні літака та виконати зачистку обшивки літака до первинного матеріалу. Враховуючи вартість проведення робіт по приведенню архітектурно-монументальної композиції до естетичного вигляду, а також приймаючи до уваги, що об’єкт “Оформлення входу в парк “Березовий гай” не є пам’ятником на честь визначної історичної події, комісія пропонує демонтувати вищевказану композицію”.
Не менш цікавою є й та обставина, що з міського бюджету, судячи з відповіді міської ради, кошти на утримання літака та його ремонт взагалі не виділяли. Тобто якщо його стан дійсно жахливий, то заслуга у тому влади. Але конкретно говорити чи то про стан пам’ятника, чи то про вартість його оновлення або демонтажу — неможливо. Проектно-кошторисної документації, яка стосується усунення чи капітального оновлення композиції, у ліцензованих організацій не замовляли взагалі. А тому висновки в акті обстеження, по суті, – філософія.
Судячи з наявної інформації та активності громади, долю літака повинен визначити фаховий підхід і тернополяни. Професійна оцінка вартості капітального ремонту чи реконструкції дозволить побачити, що вигідніше для бюджету. А потрібен літак чи ні, мають вирішити тернополяни, а не комісії чи посадовці міської ради. Сподіваємось, влада вчинить адекватно.
Результат голосування в соцмережі (880 людей)
Відремонтувати і залишити літак на місці, бо всі сприймають його як частину міста – 77.5% (681 осіб)
Відремонтувати і залишити на місці, бо це не символ тоталітарного режиму – 6.4% (56 осіб)
Мені все одно, що зроблять, те й зроблять – 5.3% (47 осіб)
Демонтувати, бо він небезпечний – 4.6% (40 осіб)
Демонтувати, бо це символ тоталітарного режиму – 4.3% (38 осіб)
Перенести в іншу частину Тернополя, бо в парку літаку не місце – 1.9% (17 осіб)
Ми запитали у наших читачів, що, на їхню думку, варто зробити з літаком. В опитуванні навели декілька варіантів, які прочитали у соцмережах, як-от “демонтувати і забути”, “відремонтувати і залишити”, “перенести в інше місце”, “провести технічний та моральний “ребрендинг” і „присвятити українським пілотам”.
Тойво
“Там би побудувати багатоповерхівку, ото буде вид на парк! Забудовники сплять і бачать ту землю своєю.”
Анонім
“ВІДРЕМОНТУВАТИ! Як на мене, то ремонт однозначно дешевший, ніж демонтаж! Крім того, як вже було сказано, – це вже візитка Файного міста”.
Анонім
“Реставрувати і залишити. Літак вже, можна сказати, став символом нашого міста. Безглуздо його демонтовувати. Ганьба тому, хто це зробить”.
Anonymous
“Демонтувати. А на його місці посадити дуб”.
Анонім
“Якщо не літак, то на тому місці виросте щось схоже на жовте г**, як біля залізничного вокзалу. А літак давно став не тільки окрасою міста, а й географічним орієнтиром”.
Анонім
“Ми собі тут будемо говорити, але зроблять так, як захочуть”.
Сергій Хімочка
” Встановити на місці літака найбільший тризуб в Європі. Оце було б круто!”.
Іван Федоришин
” Зняти, а на його місці встановити інший оригінальний пам’ятник”.
Ханасик Дмитро
“Залиште пам’ятник у спокої, вандали! Ось я з вікна його зараз бачу. По-моєму гарно, чого його чіпати? Це все-таки пам’ять і історія. Її не зітреш і не перепишеш. Я за те, щоб усе залишилось так, як є!”.
Andrzej PL
“Цікавий маленький літачок. Останній зі справжніх літаків, який можна побачити наживо. Для хлопчаків це цікаво. Мені пощастило застати ще той період, коли в Тернополі був парк літачків. Можу помилитись, але там було, здається, три літачки і гелікоптери. Можна було залізти всередину, “постріляти”, кнопки всілякі понатискати, погойдатись на лопастях гелікоптера. Але потім прийшли “патріоти”, яким усе муляло очі, придумали якусь патріотичну брехню і кудись поділи це все”.
Анонім
“Це пам’ятник епохи. Чого його знімати? То ж не Ленін. Як би там не було, Тернопіль він визволяв. А знаючи захланність нашої міської ради, хай стоїть”.
Марка
“Як на мене, то краще його демонтувати. Відколи це пам’ятник радянським льотчикам став візиткою Тернополя? У нас ще є озеро, Катедра, замок і багато інших об’єктів для гордості. Було б добре зробити там бульвар Героїв Небесної Сотні, а то викраяли шматочок десь у глухому куті, куди ніхто не зайде. Поставити замість літака пам’ятник Героям. Там досить зручне місце”.
Анонім
“Максимум, що можуть поставити замість літака, — це хрест, тепер інших пам’ятників не знають”.
Volodymyr Sheybsak
“Заворушилась ватага, що літачка можуть забрати. Неоковирна бетонно-алюмінієва совкова потвора. Декому тільки аби щось поставити, а не створити. Який стосунок літак має до Тарнополя? Передайте це чудо совдепівського агітпропу на металобрухт”.
Василь Курило
“Відремонтувати! А щодо дубів – то їх можна посадити навколо літака”.