Щоб проаналізувати стан речей, а тим більше спрогнозувати поведінку національної валюти, вернемось в недалеку історію. Так простіше відслідкувати процеси і проаналізувати події, які суттєво впливають на зміну курсу.
Перегляньте також:
- У Тернополі водій вантажівки наїхав на 47-річну жінку
- Культурна еліта України підтримала Тернопільський мистецький коледж імені Соломії Крушельницької
У вівторок, 16 грудня, курс долара США в Україні сягнув позначки 15,7736 грн і побив історичний рекорд, установлений ще 11 листопада. Тоді, нагадаємо, співвідношення офіційної гривні до долара перебувало на рівні 15,7713 грн/дол. Уже котрий тиждень українська валюта повільно, але впевнено продовжує знецінюватись. А на «чорному ринку» долар перевищив позначку у 20 гривень. Питання було в тому, на скільки ще може подешевшати національна валюта, і з яким курсом країна увійде в Новий рік?
Наївно було б думати, що сьогодні українська валюта може почати зміцнюватись. Серед причин її падіння – війна на Донбасі, важка економічна криза в країні, політична нестабільність і низький рівень інвестиційної привабливості України, критично низький рівень золотовалютних резервів у розмірі 9965 млн дол., а також зниження довіри населення до банківської системи.
Крім того, попит на валютному ринку істотно перевищує пропозицію, дозволяючи продавцям диктувати свої умови.
Які додаткові фактори впливають на знецінення гривні? Що очікує українську валюту після новорічних свят?
Екс-заступник голови НБУ, ректор Міжнародного інституту бізнесу Олександр Савченко:
«Мій прогноз на початок року – 17-18 грн/дол.
Першопричиною того, що ми сьогодні спостерігаємо (девальвації гривні – ред.), є вина регулятора: НБУ повністю зруйнував валютний ринок шляхом різних обмежень, заборон, вимог щодо обов’язкового продажу валюти. Все менше валюти заходить у банківську систему України.
Друга причина – це роздуті витрати державного бюджету та їх фінансування за рахунок незабезпеченої емісії гривні.
А за цими двома причинами стоїть низька кваліфікація працівників Нацбанку та економічного блоку уряду. І поки ці причини існують, гривня продовжуватиме девальвувати».
Економіст, президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко:
«Найбільш оптимістичний прогноз на 2015 рік – це 22-26 грн за долар, але є і песимістичний – понад 30 грн.
На сьогодні офіційний курс долара – 15,77 грн, але на нього можна не звертати уваги. Це скоріше фантом, ніж офіційний курс долара. На «сірому» міжбанківському валютному ринку (а тільки там зараз можна купити валюту) курс долара вже 18,3-18,6 грн. На «чорному» американську валюту скуповують по 19,2, а продають по 19,5 грн. Нацбанк повністю втратив контроль над валютним ринком. Тепер «сірий» і «чорний» ринки визначають курс долара.
На жаль, очікується, що в 2015 році гривня буде і далі девальвувати. Головна проблема зростання курсу долара – це масовий відхід бізнесу в тінь. Повернулися часи 90-х років, коли більше розрахунків здійснювалось тільки готівковими доларами, і тому цінували тільки долари, а не українські гроші. Ось і зараз бізнес та українці просто бояться мати гривню і намагаються купити долари за будь-якою ціною.
У той же час, НБУ продовжує постійно випускати незабезпечену гривню. По-перше, за рахунок непрозорого рефінансування банків, по-друге – за рахунок емісії гривні по виплатах ФГВО. З початку року емісія незабезпеченої гривні, яку зробив НБУ, склала більше 140 млрд грн. Це постійно веде до девальвації».
Екс-заступник голови НБУ, економіст Сергій Яременко:
«Числові прогнозні показники – це все блеф, а якщо хтось і дає якісь прогнози, то це так – навмання. Коли в мене запитують, який буде курс, я завжди кажу – кожна гривня девальвації курсу викликає «вмирання» якогось сектора економіки, він стає неконкурентним і не дає можливості для подальшого ведення бізнесу.
Це, в свою чергу, зменшує ВВП, зменшуються можливості експорту, виробничого імпорту, і, таким чином, «відпадають» частини економіки.
Зниження ВВП, в свою чергу, зменшує надходження валюти в країну і скорочує доходи бюджету. Це ще більше тисне на курс, ще сильніше розхитує ринок.
Послаблює гривню і безперервний попит на валюту, особливо з боку населення. Це вже питання психологічного бар’єру, який підігріває спекулятивні очікування. Люди масово забирають заощадження з банків, купують долари. Це підриває ліквідність банківських установ. Відповідно, неліквідні банки перестають кредитувати економіку. Економіка вмирає, знижується сукупний попит. Це не дає можливості підняти ціни, через що виробництва стають нерентабельними. Все це замкнене коло.
Таким чином, загальний стан економіки не дає внутрішнього ресурсу для відновлення банківської системи та утримання курсу. А в рамках тієї моделі, яку сьогодні проводить Нацбанк, зупинити девальвацію гривні не можна.
Теоретично курс рухається в бік «всихання». В кінці цього шляху залишаться одні експортери. Але вони теж не зможуть забезпечувати всю інфраструктуру держави, і тому вона неминуче завалиться. Так що, якщо міркувати теоретично, то нас чекає колапс – сповзання курсу в нікуди».
Голова Комітету економістів України Андрій Новак:
«Для прогнозування курсу ми не маємо сьогодні стратегії регулятора, його курсової політики. Немає бази для прогнозування. Ситуація на ринку розвивається хаотично. Тому дуже важко спрогнозувати, до якого рівня може тривати девальвація.
Точка прогнозу у нас може з’явитися, коли ми, нарешті, побачимо проект бюджету на 2015 рік. У ньому доведеться закласти хоч якийсь прогноз курсу або хоча б його діапазон.
А в цілому, на сьогодні девальвація гривні не має економічних підстав. По-перше, у нас цього року вперше за останні 5 років позитивне торговельне сальдо – мільярд доларів. Тобто, в країну заходить на мільярд більше, ніж виходить. По-друге, з початку року Україна отримала 9 млрд зовнішньовалютних вливань – від МВФ, Європейського банку, Світового банку. А це теж валютний приплив у країну.
За таких обставин ми зараз повинні були б мати хоча б стабільну гривню. Але вона продовжує девальвувати, тому що, з одного боку, регулятор не бореться з валютними спекулянтами (тобто банкірами), а з іншого – через політику рефінансування Нацбанк ще більше живить девальвацію гривні. Тому основним чинником ослаблення гривні на сьогодні є наш регулятор».
Директор Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігор Бураковський:
«З морально-етичної точки зору я не даю прогнозів щодо курсу.
Але скажу ось що. Українська економіка зараз перебуває у кризі. Криза – це падіння економічної активності, що, в свою чергу, веде до проблем з експортом. А експорт – це надходження валюти в країну.
З іншого боку, криза – це відтік капіталу. Там, де є несприятливе макроекономічне регуляторне середовище, капітал тікає. А для того, щоб він тікав, треба купити валюту, тобто обміняти гривню на долар. Ось і відбувається тиск на курс.
Крім того, сьогодні очевидно, що в країну, де за результатами року буде падіння ВВП (на 7 або 8%), не заходять іноземні інвестиції, враховуючи, в тому числі, політичні моменти.
А іноземні інвестиції – це пропозиція іноземної валюти.
Тому ми зараз маємо підвищений попит на валюту, а з іншого боку, – є валютні витрати, які ми не можемо скоротити. Україна не може зараз скоротити обслуговування своїх зовнішніх боргів. Також ми не можемо зараз відмовитися від авансових платежів за газ. Все це – сотні мільйонів доларів.
Крім того, існує група товарів, які ми купуємо по імпорту – це, в першу чергу, паливно-мастильні матеріали (значну частину бензину ми купуємо, нафту теж).
Ще один момент – українські компанії, які працюють за кордоном (ведуть зовнішньоекономічну діяльність). Багато хто має валютні кредити, які брали в інших країнах, де це простіше зробити. Відповідно, платити треба у валюті – доларах, євро, швейцарських франках і т.д.
Тому ми тепер маємо типову кризову ситуацію – валюта потрібна, але вона в країну не заходить. До того ж, великі експортери сьогодні притримують валютну виручку за кордоном, застосовуючи для цього різні схеми.
Мій висновок – слабка економіка за визначенням не може мати сильної валюти».