Російський дизель для США: угода, яка може дорого обійтися не лише москві

Якщо Вашингтон справді домовився з москвою про постачання дизельного пального, то для України це створює зовсім іншу політичну ситуацію.

Американцям тепер буде значно складніше переконувати Київ обмежувати удари по російських нафтопереробних заводах. Адже виникає цілком логічне запитання: чому Україна повинна берегти російську нафтову інфраструктуру, якщо її продукція приносить кремлю гроші?

За таких обставин посилення українських ударів по НПЗ та експортних паливних терміналах виглядає закономірним сценарієм.

Але найцікавіше може початися всередині самої росії. На тлі проблем із переробкою нафти росіянам доведеться пояснювати, чому пальне відправляють за кордон, тоді як власний ринок відчуває дефіцит. І чому путін готовий допомагати Трампу, а не своїм громадянам.

Є й інший наслідок — європейський.

Прихильники повернення до російських енергоносіїв отримають зручний аргумент: якщо Вашингтон дозволяє собі такі домовленості, то чому європейські країни мають від них відмовлятися?

Водночас для значної частини Європи це може стати черговим нагадуванням: коли на кону внутрішньополітичні інтереси США, європейська безпека далеко не завжди опиняється на першому місці.

А що отримує путін? Додаткові надходження, кілька гучних заголовків для пропаганди та можливість продемонструвати, що з росією знову торгують.

Проте одна угода не врятує російську економіку від накопичених проблем і не змінить докорінно ситуацію на фронті.

І головне: кожен долар, зароблений росією на експорті пального, — це потенційний ресурс для продовження війни проти України.

Тарас Савчук.