НБУ може визнати їх неплатоспроможними в разі загрози клієнтам і стабільності банків. Визначення «потрібного» ступеня загрози НБУ залишає за собою. На тлі пристрастей навколо прийняття 14 серпня Закону про українські санкції щодо Росії, залишилося непоміченим прийняття Національним банком постанови №494 від 15 серпня “Про затвердження змін до положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства”.
Перегляньте також:
- Яйця, хліб та овочі: чому українці платять за продукти все більше
- Опублікували креслення Ягільницького замку 1817 року
За невиразною назвою і словесною еквілібристикою змісту ховається справжня мета прийняття документа – створення правової бази для можливого застосування санкцій до діючих в Україні російських держбанків в будь-який момент.
Звичайно ж, мова про державні російські банки в постанові не йде. Формально документ всього лише розширює перелік випадків, коли фінустанова може бути визнана неплатоспроможною. Відтепер, таким може бути визнаний банк, щодо якого застосовано міжнародні санкції, якщо його діяльність несе загрозу вкладникам або кредиторам банку та/або стабільності банківської системи України.
Як бачимо, ні слова про російські банки. Але всі розуміють, що діючих в Україні банків, щодо яких застосовано міжнародні санкції, всього три – і всі вони російського походження. Це ВТБ Банк (дочка російського Внешторгбанка), Промінвестбанк (98,6% акцій належать російському Внєшекономбанку) і Сбербанк Росії (100% -на дочка російського Сбербанку). Працюють в Україні також інші російські фінустанови – Альфа-Банк (підконтрольний російській Альфа-Груп), банк Російський стандарт, банк Траст і Енергобанк. Але до них міжнародні санкції не застосовані. Принаймні, поки що.
Так ось, з постанови випливає, що коли діяльність російського держбанку в Україні, на думку НБУ, несе згадані загрози, – він буде оголошений неплатоспроможним. А значить, в нього буде введена тимчасова адміністрація Фонду гарантування вкладів, і, швидше за все, за доброю українською традицією банк буде ліквідований.
Але основне питання в тому, як Національний банк оцінюватиме ці самі загрози?
Не буду категорично стверджувати, що подібні санкції з боку Нацбанку можуть бути застосовані. Але, тим не менш, російським банкам в Україні даний недвозначний сигнал. І можна бути впевненим, що регулятор не жартує. Незважаючи на всі запевнення Валерії Гонтарєвої в тому, що це невигідно банківській системі, що в банках з російським капіталом працюють українці, а самі банки ще не давали приводів застосовувати до них санкції. Дійсно, незважаючи на 50% -ний відтік клієнтських коштів, що більш ніж в два рази перевищує середній відтік по системі, російські дочки практично не беруть у борг у Нацбанку, тамуючи дефіцит ліквідності за рахунок фондування від російських мам.
Дійсно, частка клієнтських коштів, в тому числі вкладів фізосіб, трьох згаданих держбанків становить майже 6% від засобів системи, а загальні зобов’язання цих банків досягають десятої частини всіх зобов’язань вітчизняного банківського сектора. Всі три банки входять в першу десятку найбільших українських банків за розміром активів. Їх частка в активах системи складає близько 10%. Навіть теоретично страшно уявити, чого коштуватиме держбюджету можливе виведення згаданих банків з ринку. Станом на липень кошти Фонду гарантування трохи перевищували 8 млрд. грн., тоді як згадані 6% коштів фізосіб становлять 25 млрд. грн. Я вже не кажу про доволі неприємні наслідки для всієї економіки і банківської системи зокрема.
